Методичні засади поелементного та інтегрального оцінювання рівня суспільної довіри до фінансового сектору економіки

Abstract

У статті обгрунтовано, що для ефективної та злагодженої роботи фінансового сектору необхідна суспільна довіра до нього на всіх рівнях її прояву. У зв’язку з цим, важливо забезпечити грунтовний методичний базис, що стане основою поелементної та інтегральної оцінки рівня суспільної довіри до фінансового сектору економіки. Дослідивши існуючі підходи обчислення рівня довіри до фінансового сектору економіки було виділено якісні та кількісні показники, що описують, впливають або характеризують суспільну довіру до фінансового сектору. За допомогою багатовимірного факторного аналізу на основі методу головних компонент всі кількісні та якісні показники було згруповано у три фактори, які характеризують формування довіри/недовіри до (1) монетарної влади та впевненість учасників фінансової системи у послідовності грошово-кредитної політики центробанку (макрорівень); (2) фінансових послуг та продуктів (мікрорівень); (3) фінансових корпорацій (мезорівень). На основі визначених факторних навантажень було розроблено та обчислено показники балансу довіри/недовіри до фінансового сектору на макро-, мезо- та мікрорівнях, а також інтегрального показнику балансу довіри/недовіри до фінансового сектору економіки за 2010-2020 роки. Розрахований інтегральний показник балансу довіри/недовіри до фінансового сектору набував від’ємних значень та коливався у межах від -22,82 до -49,80 %, що свідчить про існування хронічної кризи суспільної довіри в Україні. Згідно отриманих значень як поелементних, так і інтегрального показників, загострення кризи довіри до фінансового сектору на всіх рівнях її прояву відбувається у 2014 році, що співпадає із загальною тенденцією змін в соціально-економічному та фінансовому стані країни. Встановлено, що зменшення рівня доларизації свідчить про відновлення рівня довіри до фінансового сектору на макрорівні, зростання оптимістичних споживчих настроїв населення та зменшення готівкових коштів поза фінансовою системою при одночасному зростанні заробітної плати – на мезота мікрорівнях, відповідно. Практичне значення розроблених методичних засад поелементного та інтегрального оцінювання полягає у ідентифікації балансу довіри/недовіри до фінансового сектору економіки, що дозволить в майбутньому сформувати напрями удосконалення фінансової політики країни.

The article argues that the effective and coherent functioning of the financial sector requires public trust at all levels. In this regard, it is important to provide a thorough methodological basis that will be the cornerstone of an element-by-element and integrated assessment of the level of public trust in the financial sector of the economy. Much of the previous research on calculating the level of trust in the financial sector has been qualitative. Examining the existing approaches to calculating the level of trust in the financial sector of the economy, qualitative and quantitative indicators that are best to describe, influence, or characterize public trust in the financial sector have been identified. Using multivariate factor analysis based on the principal components method, all quantitative and qualitative indicators were grouped into three factors that characterize the formation of trust/distrust in (1) monetary authority and the monetary policy sequence of the central bank (macro-level); (2) financial services and products (micro-level); (3) financial institutions (meso-level). Based on the identified factor loads, the indicators of the balance of trust/distrust in the financial sector at the macro, meso, and micro levels, as well as the integrated indicator of the balance of trust/distrust in the financial sector of the economy for 2010-2020 have been developed and calculated. The calculated integrated indicator of the balance of trust/distrust in the financial sector had been negative during the analyzed period and ranged from -22.82 to -49.80%, indicating a chronic crisis of public trust in Ukraine. According to the obtained values of both element-by-element and integrated indicators, the aggravation of the trust crisis in the financial sector at all levels of its manifestation occurred in 2014, which coincides with the general trend of changes in socio-economic and financial condition. It is determined that the decline in dollarization has been found to indicate a return to public trust in the financial sector at the macro level. In contrast, an increase in the optimistic consumer sentiment and a decrease in cash outside the financial system accompanied by wages rise has been found as evidence of renewed trust in the financial sector at the meso and micro levels, respectively. The findings of this study have several important implications for financial policy improvement.