Довіра та ефективність державного сектору економіки: теоретичні аспекти взаємозв’язку

Abstract

Питання довіри до держави та ефективності її діяльності були спірними і викликали багато дискусій в сфері економіки, соціології та управління державним сектором. Дана стаття являє собою систематичний огляд літератури, присвяченої дослідженням довіри, проведеним відносно держави, її ефективності та якості державних послуг.Проаналізовано та поглиблено теоретико-методологічні засади взаємозв’язку довіри та ефективності державного сектору економіки виходячи із фундаментальних положень теорій мікро-та макро-ефективності. У статті розглянуто концепцію довіри до державного сектору економіки як одного із основних нематеріальних ресурсів, який може бути використаний державою задля досягнення економічних соціально значущих та суспільно необхідних результатів. Доведено дуплексний взаємозв’язок довіри та ефективності державного сектору економіки, відповідно до якого довіра одночасно виступає умовою та результатом функціонування державних інститутів та служб. На основі узагальнення ключових характеристик основних показників ефективності діяльності держави у рамках концепцій мікро-та макро-ефективності, у статті ідентифіковано декілька груп показників, що ґрунтуються на суб’єктивній та об’єктивній оцінці економічної ефективності держави. До об’єктивних показників, які визначають економічний розвиток країни, що лежить в основі якості життя громадян, та формує рівень їхньої задоволеності та довіри до держави та її інституцій, віднесено монетарні показники забезпечення макроекономічної ефективності держави, а також показники, що характеризують стан державних фінансів та нерівність доходів в країні. До суб'єктивної оцінки економічної ефективності держави, роботи її інститутів і якості державних послуг віднесені соціологічні опитування та кількісні показники, засновані на самооцінці економічними агентами виходячи з власних переконань і поглядів, знань, життєвих цінностей і світогляду, культурних, етнічних, релігійних, ідеологічних норм, а також попередньо накопиченого особистого життєвого досвіду взаємодії з державними інститутами.

Вопрос о доверии к государству и эффективности его деятельности был спорным и вызывающим много дискуссий в области экономики, социологии и управления государственным сектором. Данная статья представляет собой систематический обзор литературы, посвященной исследованиям доверия, проведенным в отношении государства, его эффективности и качества государственных услуг. Проанализированы и углублены теоретико-методологические основы взаимосвязи доверия и эффективности государственного сектора экономики, исходя из фундаментальных положений теорий микро-и макро-эффективности. В статье рассмотрена концепция доверия к государственному сектору экономики как одному из основных нематериальных ресурсов, который может быть использован государством для достижения экономических социально значимых и общественно необходимых результатов. Доказана дуплексная взаимосвязь доверия и эффективности государственного сектора экономики, согласно которой доверие одновременно выступает условием и результатом функционирования государственных институтов и служб. На основе обобщения ключевых характеристик основных показателей эффективности деятельности государства в рамках концепций микро-и макро-эффективности, в статье идентифицировано несколько групп показателей, основанных на субъективной и объективной оценке экономической эффективности государства. К объективным показателям, которые определяют экономическое развитие страны и качество жизни граждан, которые и формируют уровень их удовлетворенности и доверия к государству и его институтам, отнесены монетарные показатели обеспечения макроэкономической эффективности государства, а также показатели, характеризующие состояние государственных финансов и неравенство доходов в стране. Субъективная оценка экономической эффективности государства, работы его институтов и качества государственных услуг основана на полученныхв ходе социологических опросов экономических агентов количественных показателях, обусловленных их собственными убеждениями и взглядами, знаниями, жизненными ценностями и мировоззрением, культурными, этническими, религиозными, идеологическими нормами, а также предварительно накопленным личным жизненным опытом взаимодействия с государственными институтами.

The issue of trust in government and its efficiency has been a controversial and much-disputed subject within economics, sociology, and public sector management. This study presents a systematic literature review of trust research undertaken with regard to government, its performance (efficiency), and the quality of public services. Theoretical and methodological principles of the interrelations between trust and efficiency of the public sector of the economy are analyzed and deepened, based on the fundamental provisions of the theories of micro-and macro-efficiency. The article considers the concept of trust in the public sector of the economy as one of the main intangible resources that can be used by the state in order to achieve socially and economically beneficial as well as public valuable outcomes. The duplex relationship between trust and efficiency of the public sector is proved, according to which trust is both a condition and a result of the government institutions functioning and services providing.Generalization of key characteristics of the main indicators of state efficiency within the concepts of micro-and macro-efficiency allowed identifying several groups of indicators based on subjective and objective assessment of economic efficiency of the state. Objective indicators that determine the economic development of the country, which is the basis of the quality of citizens’ life, and forms the level of their satisfaction and trust in the state andits institutions, include monetary indicators of macroeconomic efficiency of the state and indicators that characterize public finance and income inequality in the country.Subjective assessment of the economic efficiency of the state, the work of its institutions and the quality of public services includes sociological surveys and quantitative indicators based on self-assessment by economic agents based on their own beliefs, knowledge, life values and worldview, cultural, ethnic, religious, ideological norms, as well as previously accumulated personal life experience of intercommunion with state institutions.