Компаративний аналіз наглядово-регуляторного забезпечення процедур фінансового моніторингу та кібербезпеки

Abstract

Шляхи покращення процедур фінансового моніторингу, організацій кібербезпеки за умов переходу економіки держави на цифровий формат, розвитку процесів інноваційної цифровізації, рівня інформаційної обізнаності суспільства є постійно актуальною задачею сьогодення. За відсутності загального консенсусу щодо застосування конкретних міжнародно-правових норм у сфері кібербезпеки окремі держави в односторонньому порядку визначають свої національні позиції. Тому важливим є питання визначення особливостей кожної системи для безпечної та коректної організації взаємо корисної співпраці, з одного боку, та покращення власних практик та процедур протидії відмиванню кримінальних доходів, отримання якісно нових знань щодо найменших проявів ризиків та їх упередження, застосування відповідних превентивних заходів ще на стадії зародження, з іншого боку. В статті проведено компаративний аналіз правого забезпечення кіберзахисту та кібербезпеки фінансової системи та інформаційно-комунікаційних технологій Німеччини, Польщі, України, Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Європейського Союзу. Узагальнюючий алгоритм фінансового моніторингу розглянуто в розрізі країн-членів Євросоюзу, що ґрунтується на діючих положеннях Директиви 2018/843/EU Європейського Парламенту та Ради Європейського про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму. Основними положеннями, на яких ґрунтується алгоритм Єврокомісії є: відкритий доступ до реєстрів бенефіциарних власників компаній, що посилює прозорість аналізованої інформації про фінансові транзакції; прозорість інформації про трасти і подібних до них структур; розширення кола зобов’язаних суб’єктів (постачальників електронних гаманців та платформи обміну віртуальних валют), посилення можливостей компетентних органів фінансової розвідки країн Євросоюзу в частині запиту, отримання і використання інформації від зобов’язаних суб’єктів; дотримання критеріїв перевірки фінансових операцій, що здійснюються із залученням країн, які мають високий ступінь ризику.

Ways to improve the procedures of financial monitoring, cybersecurity organizations in the transition of the state economy to digital format, the development of innovative digitization, the level of information awareness of society is an urgent task today. In the absence of a consensus on the application of specific international law in the field of cybersecurity, individual states unilaterally determine their national positions. Therefore, it is important to determine the specifics of each system for safe and correct organization of mutually beneficial cooperation, on the one hand, and to improve their own practices and procedures to combat money laundering, gain qualitatively new knowledge on the least manifestations of risks and their prevention. stage of origin, on the other hand. The article presents a comparative analysis of the legal support of cyber defense and cybersecurity of the financial system and information and communication technologies of Germany, Poland, Ukraine, the United States, Switzerland, and the European Union. The generalized algorithm of financial monitoring is considered in the context of EU member states, based on the current provisions of Directive 2018/843 / EU of the European Parliament and of the Council of Europe on the prevention of the use of the financial system for the purpose of money laundering and terrorist financing. The main provisions on which the European Commission’s algorithm is based are: open access to the registers of beneficial owners of companies, which increases the transparency of the analyzed information on financial transactions; transparency of information about trusts and similar structures; expanding the range of obligated entities (suppliers of e-wallets and virtual currency exchange platform); strengthening the capacity of the competent Financial Intelligence Units of the European Union to request, receive and use information from obligated entities; compliance with the criteria for verification of financial transactions carried out with the involvement of countries with a high degree of risk. The results obtained on the organization of a well-developed roadmap for financial monitoring on the example of the European Union serve as a basis for short- and long-term cybercultural modifications for both economic agents and the state.