Інтелектуалізація господарських процесів у напрямі досягнень цілей сталого розвитку

Abstract

Стаття присвячена теоретико-процесуальним особливостям інтелектуалізації господарських процесів. Надані визначення дефініції "інновація". З’ясовано, що більшість дефініцій розглядають інновацію як новий (або значно вдосконалений чи модифікований) продукт. Виокремлено найбільш оптимальне формулювання даної дефініції, а саме: "інновація" - це нововведення, що полягає в створенні та реалізації нових (або значно змінених) ідей, принципів чи продукті Визначено, що на рівні підприємства особливо важливим є інтелектуалізація господарських процесів. Установлено різницю між схожими термінами "економіка знань" та "людський капітал". У табличній формі наведено особливості майбутнього людини на ринку праці, організацій та HR. З’ясовано, що працедавці розуміють вимоги нового часу (наявність штучного інтелекту, загальної автоматизації та розвитку робототехніки) та впроваджують робочі місця, які є більш мультидисциплінарними та діджиталізованими. Визначено, що у ХХІ столітті роль освіти стає дедалі вагомішою. З’ясовано, що інноваційний розвиток є ключовим для успішного сестейнового та інтелектуального розвитку вітчизняної економіки. Визначено, що Україна має значний потенціал інноваційного розвитку, попри низькі поточні витрати на R&D. Досліджено, що вплив людських ресурсів та зайнятості на Україну є найсильнішими інноваційними вимірами, тоді як зв'язки та інноваційне середовище є найслабшими. Досліджено проблемні умови для розвитку інноваційної сфери: складність ведення бізнесу (Україна в рейтингу Doing Business посідає 64 місце); бюрократична процедура отримання патентної документації; нерозвинене інтелектуальне право власності; недостатньо комфортний бізнес-клімат; низька частка зовнішніх іноземних інвестицій; неврегульовані питання діяльності ІТ-підприємств. З’ясовано, що країни можуть покращити свою інноваційну спроможність шляхом порівняльного аналізу їх ефективності, використання сильних сторін та усунення слабких місць в інноваціях, а також шляхом вивчення передового досвіду в країнах, які стають лідерами інновацій на всіх рівнях доходу.

The article is devoted to the theoretical and procedural features of the intellectualization of economic processes. Definitions of "innovation" are given. It has been found that most definitions view innovation as a new (or significantly improved or modified) product. The most optimal formulation of this definition is singled out, namely: "innovation" is an innovation that consists in the creation and implementation of new (or significantly changed) ideas, principles or product. It is determined that at the enterprise level is especially important intellectualization of economic processes. The difference between similar terms "knowledge economy" and "human capital" is established. The tabular form shows the features of the future man in the labor market, organizations and HR. Employers have been found to understand the demands of the new age (artificial intelligence, general automation and robotics development) and to implement jobs that are more multidisciplinary and digitalized. It is determined that in the XXI century the role of education is becoming increasingly important. It was found that innovative development is key to the successful development and intellectual development of the domestic economy. It is determined that Ukraine has significant potential for innovative development, despite low current R&D costs. It is studied that the impact of human resources and employment on Ukraine is the strongest innovation dimension, while the links and innovation environment are the weakest. The problematic conditions for the development of the innovation sphere have been studied: the complexity of doing business (Ukraine ranks 64th in the Doing Business ranking); bureaucratic procedure for obtaining patent documentation; underdeveloped intellectual property rights; insufficiently comfortable business climate; low share of foreign foreign investment; unresolved issues of IT enterprises. It was found that countries can improve their innovation capacity by comparatively analyzing their effectiveness, using strengths and eliminating weaknesses in innovation, as well as by studying best practices in countries that are becoming leaders in innovation at all income levels.