Художні версії проблеми національної ідентичності у творах Аскольда Мельничука

Abstract

Мета статті – з’ясувати специфіку художньої інтерпретації проблеми національної ідентичності в романах А. Мельничука "Що сказано" і "Посол мертвих" та ідентифікувати кореляцію моделей етнічного самовизначення з персонажами цих творів. Основну увагу в статті зосереджено на особливостях художнього втілення письменником моделей національної ідентичності, обґрунтованих В. Агеєвою з літературознавчих позицій, одна з яких спирається на уявлення про її незмінність, друга ж передбачає можливість індивідуального вибору. Визначено виклики для національної ідентичності в умовах еміграції, окреслені автором у романах "Що сказано" і "Посол мертвих". Виявлено, що засоби характеротворення у Мельничукових творах відображають детермінованість національно-культурного самовизначення окремих героїв та еволюцію його складових через інших персонажів, що ілюструє тезу В. Агеєвої про сучасні погляди на цю проблему. Акцентовано зв'язок мотивів національної ідентичності та історичної пам’яті, що оприявнюється в обох романах як щодо індивідуальних персонажів, так і стосовно збірного образу української громади у США. З’ясовано, що в обох романах А. Мельничука оприсутнюються полярні моделі національного самовизначення: частина героїв репрезентує тих, хто неухильно плекає і береже успадковану ідентичність (Зенон Забобон і його донька Слава; Адріана Крук), у той час як інші персонажі виявляють гнучкість, готовність асимілюватися в новому середовищі, обстоюючи право індивідуального вибору (Наталка Забобон і Аркадій Ворог; поет Антон, Алекс Крук і оповідач Нік Блюд).

The purpose of the study is to determine the specifics of literary interpretation of the problem of national identity in A. Melnychuk’s novels “What is told” and “Ambassador of the Dead” and identify correlation of the models of ethnic self-determination with the characters of these works. The paper mainly focuses on the features of the writer’s literary embodiment of the models of national identity, substantiated by V. Aheieva, one of which is based on the idea of its immutability, the other one implies the possibility of an individual choice. It examines the challenges for national identity under conditions of emigration, outlined by the author in the novels “What is told” and “Ambassador of the Dead”. The study establishes that the character creation in A. Melnychuk’s works reflects unchangeable national and cultural self-determination of some heroes and evolution of its components through other personages, that illustrates V. Aheieva’s statement with respect to the modern ideas about this problem. It emphasizes the correlation of the motifs of national identity and historical memory, manifesting itself in both novels with regard to particular characters and the collective figure of the Ukrainian community in the USA. The research finds out that in both A. Melnychuk’s novels there are two polar models of national self-determination: some characters represent those who persistently cherish and maintain inherited identity (Zenon Zabobon and his daughter Slava; Adriana Kruk), whereas other heroes demonstrate flexibility, and willingness to assimilate in a new environment, defending their right to make an individual choice (Arkadii Voroh and Natalka Zabobon; the poet Anton, Alex Kruk and the narrator Nick Blud).