Напрями літератури другої половини ХХ століття: "робітничий роман", мінімалізм, "нова хвиля"

Abstract

В українському літературознавстві сформувалася думка, що "західній" літературі другої половини ХХ ст. властива естетика постмодернізму. Однак виникає питання: чи однорідний цей процес? Розгалуженість естетики літературних творів другої половини ХХ ст. є науковою проблемою, яка потребує осмислення. Це важливо, оскільки потрібна теоретична база для дослідження окремих персоналій / письменників, ідіостиль яких має спільні точки перетину із загальними світовими художніми орієнтирами. Метою статті є спроба сформувати "систему" напрямів і течій другої половини ХХ ст. Це є першим наближенням до наукової проблеми. Для досягнення мети використано порівняльно-історичний і типологічний методи, системний підхід. У добі постмодерну – 2 пол. ХХ ст. – віддзеркалено відчуття безсвідомого страху індивіда перед розвитком наукових технологій, перед атомною загрозою. Напрям "робітничий роман", течія "неореалізм", течія "нова хвиля", угрупування "мінімалізм" сформувалися в літературі 2 пол. ХХ ст., вони не входять в дискурс постмодернізму і поставангардизму, оскільки в цих творах наявний реалістичний хронотоп. Тут утворено новий тип героя та порушено морально-етичні проблеми "пересічної" звичайної особистості, яка не досягає успіху. Свідомість персонажів розпадається, вони не здатні осмислити ані свої ідеї, ані висловлювання інших. У них зовсім немає сил та енергії. Нудьга іноді підштовхує їх до дій, у чому відзеркалюються віяння часу. Інтелектуали представлені як психологічно мертві люди, які ні на що не здатні, порожні, приречені. Індивідуалізм героя порушує проблему відірваності та розрізненості людей у вузькому побутовому та широкому історичному контексті. Соціальна проблематика "робітничого роману", "нової хвилі", мінімалізму та неореалізму сприяла впровадженню та використанню письменниками межі ХХ-ХХІ ст. реалістичного хронотопу у напрямі "критичний вимисел".

In Ukrainian literary studies, the idea was formed that "Western" literaturethe second half of the 20th century inherent aesthetics of postmodernism. However, the question arises: is this process homogeneous? Branching aesthetics of literary works 2 half of the 20th century is a scientific problem that needs to be understood. This is important because it requires a theoretical basis for the study of individual personalities / writers whose individual style have common points of intersection with general world artistic landmarks. The purpose of the article is to try to form a «system» of directions and currents of the the second half of the 20th century. This is the first approximation to a scientific problem. We used comparative-historical and typological methods, a systematic approach to achieve the purpose. In the postmodern era – the second half of the 20th century, the feeling of unconscious fear of the individual before the development of scientific technologies, before the nuclear threat is reflected. The trends of the «working novel», the current of "neorealism", the current of "new wave", the group of "minimalism" were formed in the literature of the the second half of the 20th century, they are not included in the discourse of postmodernism and post-avant-garde, because in these works there is a realistic chronotope. Here a new type of hero is formed and the moral and ethical problems of the "average" ordinary person, which does not succeed, are raised. The consciousness of the characters disintegrates, they are unable to comprehend either their ideas or the statements of others. They have no strength and energy at all. Boredom sometimes pushes them to action, which reflects the trends of the time. Intellectuals are presented as psychologically dead people who are incapable of anything, empty, doomed. The individualism of the hero raises the problem of isolation and disunity of people in a narrow domestic and broad historical context. The social problems of the "workers' novel", the "new wave", minimalism and neorealism contributed to the introduction and use of the border 20th-21th centuries by writers the realistic chronotope in the trend of "critical fiction".