Англійські скорочення: мовний, перекладацький та дидактичний аспекти

Abstract

Науковою проблемою роботи є пошук оптимальних шляхів для ефективного вивчення особливостей скорочених лексичних одиниць. За допомогою таких методів як спостереження, порівняння, зіставлення, індукції та дедукції, аналізу контексту, роботи зі словниками, аналізу структури скорочень, використання аналогій досягнуто мету дослідження, надано рекомендації та запропоновано вправи на розшифрування і переклад скорочених одиниць, за допомогою яких викладач може якісно організувати заняття зі студентами. Основними результатами дослідження є: 1) виявлення того, що без правильного розшифрування немає гарного перекладу, який здійснюється за допомогою таких способів як переклад відповідною абревіатурою, переклад відповідною повною формою, описовий переклад (експлікація), транскодування, калькування. 2) осмислення того, що труднощі при перекладі абревіатур виникають через омоніми, антоніми, синоніми, жаргонізми та евфемізми, але особливо важкими є перші, другі і треті, а зумовлено це тим, що їхні тлумачення схильні до близькості та протилежності, а також є багатозначними. 3) встановлення того, що під час пошуку розшифрування певної абревіатури у словнику, слід звертати увагу на те, що одна абревіатура може бути полісемічною і серед багатьох варіантів необхідно обирати ту, яка підходить за контекстом. Висновки: 1) за допомогою методу порівняння виявлено, що мета скорочення полягає у вилученні однієї з частин основи слова, а мета абревіатури — у формуванні поняття за допомогою поєднання початкових літер з різних слів. 2) використовуючи метод спостереження ми дізналися, що контекст – надійний засіб встановити, до якої галузі належить скорочення. 3) відповідно до методу дедукції нами усвідомлено, що спочатку потрібно ознайомитися з абревіатурою, зрозуміти, яким чином її розшифрувати і тільки після цього здійснювати переклад, використовуючи зазначені способи.

Научной проблемой работы является поиск оптимальных путей для эффективного изучения особенностей сокращенных лексических единиц. С помощью таких методов как наблюдение, сравнение, сопоставление, индукции и дедукции, анализа контекста, работы со словарями, анализа структуры сокращений, использования аналогий достигнута цель исследования, предоставлены рекомендации и предложены упражнения на расшифровку и перевод сокращенных единиц, с помощью которых преподаватель может качественно организовать занятия со студентами. Основными результатами исследования являются: 1) выявление того, что без правильной расшифровки нет хорошего перевода, осуществляемого с помощью таких способов как перевод соответствующей аббревиатурой, перевод соответствующей полной формой, описательный перевод (экспликация), транскодирование, калькирование. 2) осмысление того, что трудности при переводе аббревиатур возникают из-за омонимов, антонимов, синонимов, жаргонизмов и эвфемизмов, но особенно трудны первые, вторые и третьи, а обусловлено это тем, что их толкования склонны к близости и противоположности, а также многозначны. 3) установление того, что при поиске расшифровки определенной аббревиатуры в словаре следует обращать внимание на то, что одна аббревиатура может быть полисемической и среди многих вариантов необходимо выбирать ту, которая подходит по контексту. Выводы: 1) с помощью метода сравнения обнаружено, что цель сокращения состоит в извлечении одной из частей основы слова, а цель аббревиатуры – в формировании понятия посредством сочетания начальных букв из разных слов. 2) используя метод наблюдения мы узнали, что контекст – надежное средство установить, к какой отрасли относится сокращение. 3) в соответствии с методом дедукции мы осознали, что сначала нужно ознакомиться с аббревиатурой, понять, каким образом ее расшифровать и только после этого осуществлять перевод, используя указанные способы.

The scientific problem of the work is the search for optimal ways to effectively study the features of abbreviated lexical units. With the help of such methods as observation, comparison, matching, induction and deduction, context analysis, work with dictionaries, analysis of the structure of abbreviations, use of analogies the research goal is achieved, recommendations are given and exercises for decoding and translating abbreviated units are offered to effectively organize classes with students. The main results of the study are: 1) detection that without proper decoding there is no good translation, which is carried out using such methods as translation with the appropriate abbreviation, translation with the appropriate full form, descriptive translation (explication), transcoding, loan translation. 2) understanding that difficulties in translating abbreviations arise due to homonyms, antonyms, synonyms, jargons and euphemisms, but especially difficult are the first, second and third, and this is due to the fact that their interpretations are prone to closeness and contrast, and are ambiguous . 3) establishing that when searching for a decoding of a certain abbreviation in the dictionary, you should pay attention to the fact that one abbreviation can be polysemous and among the many options you need to choose the one that suits the context. Conclusions: 1) using the method of comparison found that the purpose of shortening is to remove one of the parts of the word base, and the purpose of the abbreviation - to form a concept by combining the initial letters of different words. 2) using the method of observation, we learned that context is a reliable way to determine to which area the shortening belongs. 3) according to the method of deduction, we understand that you first need to get acquainted with the abbreviation, understand how to decode it, and only then translate using these methods.