Адміністративно-правові засади організації та реформування індонезійського Антикорупційоного суду Тіпікор

Abstract

У статті здійснюється дослі-дження процесу історичного фор-мування антикорупційного законо-давства Індонезії. Особливу увагу автор приділяє розкриттю питання створення та реформування спеці-алізованих антикорупційних судів Тіпікор. В Індонезії антикорупційний суд було створено у 2002 році, із при-йняттям відповідного закону. Він знаходився в Джакарті – столиці країни. Після реформи 2009 року у всіх 34 індонезійських провін-ціях були створені антикорупційні Тіпікор суди. У статті з’ясовані наслідки такої реформи та надана оцінка її доцільності.Проаналізовано, що головною проблемою такої реорганізації став дефіцит кадрів, котрі від-повідають кваліфікаційним вимо-гам, прописаним у законодавстві. Зроблено висновок, що відповідні супутні виклики є тимчасовими й можуть бути усунені, а переваги такого реформування є відчут-ними. Вони полягають у збільшенні рівня доступності антикорупцій-ного правосуддя у регіонах, змен-шенні часових та матеріальних витрат на доставлення матеріа-лів справи та свідків до суду. Від-сутність пониження оцінки з 2009 по 2019 рік Індонезії в міжнарод-ному індексі сприйняття світової корупції свідчить про повільний, але успішний рух країни у протидії цьому негативному явищу.Також було встановлено, що з утворенням регіональних анти-корупційних судів підвищується рівень спеціалізації суддів у їх про-фесійній сфері – розгляді злочинів, пов’язаних зі корупцією. Внаслідок цього судовий процес стає більш якісним та ефективним. З’ясовано, що при проведенні таких реформ ключовим має бути збереження та поширення на регіональні суди позитивних здобутків та досвіду функціонування «пілотного» суду Тіпікор, який успішно себе зареко-мендував у роки своєї роботи.На основі аналізу робіт зарубіж-них вчених було окреслено подальші шляхи вдосконалення роботи спеці-алізованих антикорупційних судових інституцій Індонезії. З’ясовано, що такою «зоною росту» є подальша повна діджиталізація судового про-цесу. Ураховуючі географічні особли-вості країни, це покращення є особ-ливо актуальним. Зроблено висновок, що провадження електронного суду значно вплине на оптимізацію про-цесу та дасть змогу заощадити дер-жавні кошти

The article examines the process of historical formation of Indonesian anti-corruption legislation. The author pays special attention to the disclosure of the issue of creation and reform of specialized anti-corruption courts Tipikor. Indonesian anti-corruption court was established in 2002, with the adoption of the relevant law. It was located in Jakarta – the capital of Indonesia. Following the 2009 reform, anti-corruption Tipikor courts were established in all 34 Indonesian provinces. The article clarifies the consequences of such a reform and provides an assessment of its feasibility.It is analyzed that the main problem of such reorganization was the shortage of staff that meet the qualification requirements prescribed by law. It is concluded that the relevant concomitant challenges are temporary and can be addressed, and the benefits of such reform are tangible. They are to increase the availability of anti-corruption justice in the regions, reduce the time and material costs of bringing case materials and witnesses to court. The lack of a downgrade from 2009 to 2019 in Indonesia’s international perception of global corruption indicates a slow but successful movement of the country in counteracting this negative phenomenon.It was also found that with the establishment of regional anti-corruption courts, the level of specialization of judges in their professional sphere – consideration of the category of crimes related to corruption is increasing. As a result, the trial becomes better and more efficient. It was found that in carrying out such reforms, the key should be to preserve and disseminate to the regional courts the positive achievements and experience of the “pilot” court Tipikor, which has successfully proven itself over the years.Based on the analysis of the works of foreign scholars, further ways to improve the work of special anti-corruption judicial institutions in Indonesia were outlined. It turned out that such a “growth zone” is the further complete digitalization of the trial. Given the geographical features of the country, this improvement is particularly relevant. It is concluded that the e-court proceedings will significantly affect the optimization of the process and will save public funds