Розвиток альтернативних (чистих) джерел енергії: досвід ЄС

Abstract

Стаття присвячена дослідженню європейського досвіду з розвитку альтернативних (чистих) джерел енергії, виявленню проблем та перспектив їх виробництва та споживання. В роботі розглянуто переваги для країн від використання енергоносіїв нового покоління, серед яких: незалежність від країн-постачальників традиційної енергетики, забезпечення екологічного виробництва та споживання, захист оточуючого середовища та мінімізація ризику для клімату, здоров'я людей, біорізноманіття тощо. В роботі представлені нормативні документи ЄС, а саме: Директива 2018/2001 / ЄС про альтернативні джерела енергії, як частина пакету «Чиста енергія для всіх європейців» та Національні плани в галузі енергетики та клімату (NECP) на 2021-2030 роки, в яких викладається, механізм виконання нових цілей на 2030 рік для альтернативних джерел енергії. У новій директиві встановлено обов'язкову мету щодо альтернативних джерел енергії для ЄС на 2030 рік, яка становить не менше 32% і включає заходи для різних секторів економіки, транспорту і посилені критерії забезпечення стійкості біоенергетики. Перехід Європи на використання біопалива пояснюється курсом сталого розвитку країн Європи у сфері енергетики та екології, станом економіки країни та загальною екологічною політикою держави. В статті представлено поділ на покоління біопалива, а саме: перше покоління або звичайне паливо – це паливо зі звичайних харчових культур, вирощених на орних землях; друге покоління – це біопаливо, виготовлене з різних видів біомаси; трете покоління виробляється виключно з водоростей; четверте покоління біомаси розглядаються як ефективні машини для уловлювання вуглецю. Встановлено, що виробництво біопалива може дати поштовх для відродження національної аграрної економіки, покращення стану навколишнього середовища, підвищення екологічної безпеки країни, а також сприяння розвитку логістичної інфраструктури країни.

Статья посвящена исследованию европейского опыта по развитию альтернативных (чистых) источников энергии, выявлению проблем и перспектив их производства и потребления. В работе рассмотрены преимущества для стран от использования энергоносителей нового поколения, среди которых: независимость от стран-поставщиков традиционной энергии, обеспечения экологического производства и потребления, защита окружающей среды и минимизация риска для климата, здоровья людей, биоразнообразия и тд. В работе представлены нормативные документы ЕС, а именно: Директива 2018/2001 / ЕС об альтернативных источниках энергии, как часть пакета «Чистая энергия для всех европейцев» и Национальные планы в области энергетики и климата (NECP) на 2021-2030 годы, в которых излагается, механизм выполнения новых целей к 2030 году для альтернативных источников энергии.

The article is concerned with studying the European experience in the development of alternative (clean) energy sources, identifying problems and prospects for the production and consumption. The publication considers the advantages for countries from the use of new generation of energy carriers, including: independence from the countries – suppliers of traditional energy; ensuring ecological production and consumption; environmental protection and minimization of risk to the climate, human health, biodiversity, etc. The article provides the EU regulatory documents, namely: Directive 2018/2001/EC on alternative energy sources as part of the «Clean Energy for All Europeans» package and National Energy and Climate Plans (NECP) for 2021-2030, which set out the mechanism for fulfilling new goals for 2030 as to alternative energy sources. The new directive establishes a mandatory goal for alternative energy sources for the EU for 2030 (not less than 32%), provides for measures for various sectors of the economy, as well as transport, and strengthened criteria for ensuring the sustainability of bioenergy. The transition of the EU to the use of biofuels is explained by the course of sustainable development of European countries in the sphere of energy and ecology, the status of the economy and the general ecological policy of the countries. The division into generations of biofuels is provided as follows: the first generation, or conventional fuel, is fuel from ordinary food crops grown on arable land; the second generation is biofuels made from various types of biomass; the third generation is made exclusively of algae; the fourth generation of biomass involves the use of biochemical methods for carbon capture. It is determined that the production of biofuels can give impetus to the revival of the national agrarian economy, improving the environment, enhancing the ecological safety of the country, as well as promoting the development of the country’s logistics infrastructure.