Бренд-сторітелінг як інструмент комунікації з аудиторією: лінгвістично-перекладацькі аспекти

Abstract

В роботі розглядається концепція бренд-сторітелінгу як інструменту комунікації з аудиторією. Демонструються результати дослідження лінгвістично-перекладацьких аспектів бренд-історій. Аналіз структури бренд-сторітелінгу дав можливість виявити закономірність, згідно якої будь-яка бренд-історія дотримується класичного сценарію. Спочатку − вступна частина з описом ситуації і подій. Після – основна частина і заключна. Після критичного аналізу ілюстративного матеріалу наукової роботи було встановлено, що лінгвістичні особливості бренд-сторітелінгу підпорядковані його комунікативній та прагматичній меті – їхнє основне завдання полягає у впливі на читача. Було зазначено, що для брендів типічним є використання простих речень, не ускладнених однорідними членами речення. У такий спосіб автори дають можливість аудиторії з легкістю сприймати та аналізувати інформацію, яку вони надають, схиляючи читача до дій. Згідно до нашого дослідження, основним завданням перекладача є досягнення семантичної еквівалентності вихідного тексту та тексту перекладу. Для досягнення цієї мети перекладач повинен використовувати перекладацькі трансформації. Проблематика перекладу не може зводитись до механічної заміни тексту однією мовою текстом іншою мовою, тобто до примітивного перекодування на рівні значення одиниць мови.

В работе рассматривается концепция бренд-сторителинга как инструмента коммуникации с аудиторией. Демонстрируются результаты исследования лингвистически-переводческих аспектов бренд-историй. Анализ структуры бренд-сторителинга позволил выявить закономерность, согласно которой любая бренд-история придерживается классического сценария. Сначала – вводная часть с описанием ситуации и событий. После – основная часть и заключительная. После критического анализа иллюстративного материала научной работы было установлено, что лингвистические особенности бренд-сторителинга подчинены его коммуникативным и прагматическим целям – их основная задача заключается в воздействии на читателя. Было отмечено, что для брендов типично использование простых предложений, не усложненных однородными членами предложения. Таким образом, авторы дают возможность аудитории с легкостью воспринимать и анализировать информацию, которую они предоставляют, склоняя читателя к действиям. Согласно нашему исследованию, основной задачей переводчика является достижение семантической эквивалентности исходного текста и перевода. Для достижения этой цели переводчик должен использовать переводческие трансформации. Проблематика перевода не может сводиться к механической замене текста одним языком на другой язык, то есть к примитивному перекодированию на уровне значения единиц языка.

The paper examines the concept of brand storytelling as a tool for communication with the audience. The results of research into the linguistic and translation aspects of brand storytelling are demonstrated. An analysis of the structure of brand storytelling has revealed a pattern whereby any brand story follows a classic script. First there is an introductory part describing the situation and events. This is followed by the main part and the final part. After a critical analysis of the illustrative material of the research paper, it was revealed that the linguistic features of brand storytelling are subordinated to its communicative and pragmatic objectives - their main task is to influence the reader. It was indicated that the use of simple sentences, uncomplicated by homogeneous sentence members, is typical for brand storytelling. In this way, the authors enable the audience to easily perceive and analyse the information they provide, inducing the reader to take action. According to our research, the translator's main task is to achieve semantic equivalence between the source text and the translation. In order to achieve this goal, the translator must use translation transformations. The problematic of translation cannot be limited to the mechanical replacement of one language text by another language, i.e. to the primitive decoding at the level of the meaning of language units.