Distrust and inherent instability of the financial system

Abstract

У цій роботі розглядається залежність стабільності фінансової системи від довіри чи недовіри до суб’єктів господарювання. Помилкова довіра, а іноді й ейфорія призводять до збільшення боргів, руйнування фінансової системи та глибокої кризи довіри. На кожному етапі трансформації фінансової системи відбувається трансформація довіри, тому в одному випадку довіра є причиною, а в іншому наслідком. Коли фінансова система руйнується, падіння є дзеркальним відображенням попереднього підйому. Таким чином, чим сильніша ейфорія і довіра до фінансової системи до краху, тим сильніше недовіра після.

В данной работе рассматривается зависимость стабильности финансовой системы от доверия или недоверия к субъектам хозяйствования. Ошибочное доверие, а иногда и эйфория приводят к увеличению долгов, разрушению финансовой системы и глубокому кризису доверия. На каждом этапе трансформации финансовой системы происходит трансформация доверия, поэтому в одном случае доверие является причиной, а в другом следствием. Когда финансовая система рушится, падение является зеркальным отражением предыдущего подъема. Таким образом, чем сильнее эйфория и доверие к финансовой системе к краху, тем сильнее недоверие после.

This study considers the dependence of the financial system's stability concept on the trust or distrust of economic entities. False trust and sometimes euphoria lead to an increase in debt, the financial system's defeat, and a profound trust crisis. At each stage of the transformation of the financial system there is a transformation of trust, so in one case, trust is the cause, and in another consequence. When the financial system collapses, the decline is a mirror image of the previous rise. Thus, the more potent euphoria and trust in the financial system before the collapse, the stronger distrust after.