Perinatal and hereditary risk factors of heart rate and conduction disorders in children with gastroesophageal refl

Abstract

Мета: удосконалити раню діагностику порушень серцевого ритму та провідності у дітей з ГЕР, шляхом вивчення спадкових і перинатальних факторів ризику виникнення даної патології.

Матеріали та методи. В дослідженні приймали участь 56 дітей віком від 8 до 18 років, середнім віком 13,67 ± 2,67 років, з них 28 дітей з наявністю ГЕР в комбінації з порушеннями серцевого ритму та провідності представляли собою I групу (основну), а 28 дітей з наявністю лише ГЕР без порушень серцевого ритму та провідності – II групу (контрольну). Пацієнтам були проведені клінічні, анамнестичні (особливу увагу приділено спадковому і перинатальному анамнезу) й інструментальні дослідження (електрокардіографія, холтерівське добове моніторування ЕКГ, езофагогастродуоденоскопія).

Результати. Генетичне обтяження з боку серцево-судинних захворювань виявлялось у 57,1 % матерів і у 42,9 % татусів хворих основної групи, що достовірно вище групи контролю (відповідно в 3,2 рази (у 17,9 %; p ≤ 0,001) і в 2 рази (у 21,4 %; р ≤ 0,05).

Крім того, у обох батьків, при укрупненні градації показника кількості хронічних захворювань до ≤ 1 і ≥ 2 було визначено, що маленька кількість (≤ 1) хронічних захворювань була характерна для матерів і татусів дітей контрольної групи і зареєстрована відповідно у 53,5 % і 58,9 % з них, а в основній групі частка таких матерів і татусів була нижче відповідно в 5 разів (10,7 %; р ≤ 0,001) і в 1,8 разів (у 32,1 %; р ≤ 0,05).

Визначено, що перша або друга черговість вагітності, від котрої народилась дитина, достовірно частіше виявлялися серед матерів у хворих групи контролю (відповідно у 85,8 % та 62,5 %; p ≤ 0,05), а третя та більше вагітності були характерні для матерів хворих основної групи і відмічалися у 37,5 % з них та в 2,6 разів рідше (у 14,2 %; p ≤ 0,05) – в групі контролю.

Що стосується черговості пологів, то перші пологи виявлені у 64,3 % матерів дітей основної групи та у 2,2 разів рідше (у 28,6%; p ≤ 0,05), в групі контролю, а повторнородящі були характерні для групи контролю та виявлялись у 71,4 % з них і у 2 рази рідше (у 35,7 %; p ≤ 0,05) – в основній групі.

Факторами ризику розвитку порушень серцевого ритму та провідності також є загроза переривання вагітності та явища гестозу першої половини вагітності. Так, загроза переривання вагітності діагностована у 46,4 % матерів пацієнтів основної групи та у 2,2 рази рідше (у 21,4 %; p ≤ 0,05) – в групі контролю, а гестоз першої половини вагітності відмічався у половини (50 %) матерів хворих основної групи та в 2 рази рідше (у 25 %; p ≤ 0,05) – серед матерів дітей групи контролю.

Ще одним предиктором досліджуваної патології є фізіологічність пологів. При цьому ускладнені пологи були характерні для хворих основної групи, так як виявлялись у 60,7 % з них, і в 1,9 рази рідше (у 32,9; p ≤ 0,05) – в групі контролю.

Відносно низька (до 3000 г) вага тіла і великий плід (≥ 4000 г) також є факторами ризику. Доля хворих основної групи з вагою тіла до 3000 г склала 32,1%, а групи контролю – в 3 рази менше (10,7 %; p ≤ 0,05). Значення ваги тіла ≥ 4000 г (великий плід) виявилось специфічною ознакою для пацієнтів основної групи, так як визначалось лише серед них (у 17,9 %) та не відмічалось в групі контролю (0 %, p ≤ 0,001).

Висновки. Виявлено, що достовірними спадковими факторами ризику виникнення досліджуваної патології по лінії обох батьків є генетичне обтяження з боку серцево-судинних захворювань і кількість хронічних захворювань.

Визначено, що достовірними перинатальними предикторами порушень серцевого ритму та провідності в комбінації з ГЕР є черговість вагітності і пологів, від якої народилась дитина; фізіологічність останніх; загроза переривання вагітності; явища гестозу першої половини вагітності; відносно низька (до 3000 г) вага тіла новонародженої дитини і великий плід (≥ 4000 г).

Objective: to improve the early diagnosis of cardiac arrhythmias and conduction disorders in children with gastroesophageal reflux by evaluating hereditary and perinatal risk factors for this pathology.

Materials and Methods. The study involved 56 children aged 8 to 18 years, with an average age of 13.67 ± 2.67 years; 28 children with gastroesophageal reflux in combination with arrhythmias and cardiac conduction disorder comprised Group I (the main group), and 28 children with only gastroesophageal reflux without disorders of heart rhythm and conduction comprised Group II (the control group). Patients underwent clinical, anamnestic (with special attention paid to hereditary and perinatal history) and instrumental studies (electrocardiography, 24-hour Holter ECG monitoring, esophagogastroduodenoscopy).

Results. Genetic burden of cardiovascular disease was found in 57.1% of mothers and 42.9% of fathers of patients in the main group, which was significantly higher than that in the control group: by 3.2 times (17.9%; p ≤ 0.001) and 2 times (in 21.4%; p ≤ 0.05), respectively.

Apart from that, stratification of the parameter by the number of chronic diseases, namely ≤ 1 and ≥ 2, in both parents, showed that fewer (≤ 1) chronic diseases were characteristic of mothers and fathers of the control group children and were registered in 53.5% and 58,9% of them, respectively, while in the main group, the proportion of such parents was lower: by 5 times (10.7%; p ≤ 0.001) and 1.8 times (32.1%; p ≤ 0.05), respectively.

It was found that gravida 1 para 1 and gravida 2 para 2 mothers were significantly more common among those of patients in the control group (85.8% and 62.5%, respectively; p ≤ 0.05), while gravida 3 para 3 and more was typical for mothers of patients in the main group and were observed in 37.5% of them, while in the control group, this value was 2.6 times lower (14.2%; p ≤ 0.05).

As for the parity, the first childbirth was reported in 64.3% of mothers in the main group and in 28.6% of mothers (2.2 times less often) in the control group (p ≤ 0.05); while multipara mothers were characteristic of the control group children (71.4%), which was 2 times more often than in the main group (35.7%; p ≤ 0.05).

The risk factors of arrhythmias and cardiac conduction disorder were threatened miscarriage and toxemia in the first half of pregnancy. Thus, threatened miscarriage was reported in 46.4% of mothers of the main group children and was observed 2.2 times less often (21.4%; p ≤ 0.05) in the control group; toxemia in the first half of pregnancy was diagnosed in 50% of mothers of children in the main group and 2 times less often (in 25%; p ≤ 0.05) – in the control group.

Another predictor of the studied pathology was the physiological course of childbirth. Complicated childbirth was observed in 60.7% of mothers in the main group and 1.9 times less often (32.9%; p ≤ 0.05) – in the control group.

Relatively low (up to 3000 g) birthweight and fetal macrosomia (≥ 4000 g) also acted as risk factors. The proportion of patients with a bodyweight of up to 3000 g was 32.1% in the main group, and 3 times less (10.7%; p ≤ 0.05) – in the control group. The bodyweight of ≥ 4000 g (large fetus) was a specific feature of patients in the main group, as it was reported exclusively among them (17.9%) and was not observed in the control group (0%, p ≤ 0.001).

Conclusions. It was revealed that the maternal and paternal genetic burden of cardiovascular diseases and the number of chronic diseases in parents were statistically significant hereditary risk factors for the development of arrhythmias and conduction disorders in children.

It was found that statistically significant perinatal predictors of arrhythmias and conduction disorders in children with GER included threatened miscarriage; toxemia; multigravida and multipara status; complicated delivery; relatively low (up to 3000 g) birthweight and fetal macrosomia (≥ 4000 g).