Психо-вегетативний «хаос», як дисбаланс гомеостатичних систем у студентів молодших курсів: способи його ранньої діагностики

Abstract

Метою роботи було вивчення психо-вегетативного стану у студентів молодших курсів за допомогою стандартизованих опитувальників.

Матеріали і методи дослідження. В дослідженні приймали участь студенти 18–20 років, І–ІІ курсу університету. За результатами скринінгового обстеження 448 студентів, з використанням стандартизованого опитувальника О.М. Вейна, було виявлено 82 особи з ознаками вегетативної дисфункції, з яких було сформовано основну групу. Для оцінки стану вегетативного балансу ми використовували кардіоінтервалографію, для верифікації гіпервентиляційного синдрому (ГВС) застосовували Наймігенський опитувальник, для оцінки психоемоційного стану, тривожності використовували шкалу Спілбергера–Ханіна.

Результати дослідження. Серед 82 студентів з ознаками вегетативної дисфункції середній результат за шкалою Вейна становив 36,12 ± 4,26 бали, (р ˂ 0,001), проти 15 балів – норми. Суб’єктивна симптоматика виявлена за шкалою Вейна тісно перепліталась з результатами Наймігенського опитувальника. Позитивний показник останнього – 36,24 ± 1,26 бали відмічався у 71,95 % осіб, що свідчило про наявність ГВС у цієї групи студентів. У решти студентів основної групи визначався від’ємний результат (менше 23 балів), хоча за даними шкали Вейна у них були ознаки вегетативної дисфункції, що може свідчити про певний преморбідрний стан. За даними шкали Спілбергера–Ханіна, серед опитаних 82 осіб найбільше балів набрали студенти із ознаками особистісної тривоги, яка супроводжувалась емоційними «вибухами» (56,1 %), невротичними конфліктами (35,37 %), відчуттям невпевненості (46,34 %) і переживань (37,8 %) тощо. Нами встановлено взаємозв’язок ознак тривоги і гіпервентиляційного синдрому – (r = 0,76). За результатами опитування, на тлі тривожно-невротичної симптоматики та проявів ГВС у значної частини студентів (71,95 %) основної групи за результатами опитування були виявлені ознаки соматоформної вегетативної дисфункції, зокрема скарги з боку органів дихання, кровообігу і шлунково-кишкового тракту. Слід відмітити відсутність ізольованих психологічних маркерів специфічних для кожного психосоматичного розладу. Таким чином, виявлені ознаки вегетативного дисбалансу за опитувальником Вейна, достовірно переплітались із проявами ГВС, підвищеною тривожністю, соматоформними відхиленнями, що є свідченням достовірності та інформативності результатів проведених опитувань.

Висновки. Проведення скринінгових обстежень серед студентів із використанням стандартизованих опитувальників, аналізу варіабельності серцевого ритму дозволяє виявити серед них групу ризику з проявами психовегетативної дисфункції, дезадаптаційного синдрому і рекомендувати застосування певних оздоровчих заходів для покращення якості життя, професійної діяльності.

The aim of the work was to study the psycho-vegetative state of students using standardized questionnaires.

Materials and methods of research. The study involved students of 18–20 y/o, I–II course of the medical university. According to the results of screening of 448 students, we used a standardized questionnaire by OM Vein. There were 82 people with signs of autonomic dysfunction, which comprised the main study group. To assess the state of autonomic balance, we used cardiointervalography; to verify the hyperventilation syndrome, we used the Nijmegen questionnaire; to assess the psycho-emotional state and anxiety, we used the State-Trait Anxiety Inventory.

Results of the research. Among 82 students with signs of autonomic dysfunction, the average score by the Vein scale was 36.12 ± 4.26 points (p ˂ 0.001) vs. 15 points denoting the norm. Subjective symptoms identified by the Vein scale closely correlated with the results of the Nijmegen questionnaire. A positive indicator of the latter – 36.24 ± 1.26 points – was observed in 71.95 % of people, which indicated the presence of hyperventilation syndrome in this group of students. The rest of the students in the main group had a negative result (less than 23 points), although according to the Vein scale, they had signs of autonomic dysfunction, which could indicate a certain premorbid condition. According to the State-Trait Anxiety Inventory, among the 82 people surveyed, students with signs of personal anxiety scored the most points, which were accompanied by emotional "explosions" (56.1 %), neurotic conflicts (35.37 %), feelings of insecurity (46.34 %) and anxiety (37.8 %), etc. We found an association between signs of anxiety and hyperventilation syndrome (r = 0.76). According to the results of the assessment, against the background of anxiety and neurotic symptoms and manifestations of hyperventilation syndrome, the results of the survey revealed signs of somatoform autonomic dysfunction in a significant proportion of students (71.95 %) of the main group, including complaints of respiratory, circulatory and gastrointestinal nature. The lack of isolated psychological markers specific to each psychosomatic disorder should also be noted. Thus, the identified signs of autonomic imbalance by the Vein questionnaire were significantly correlated with the manifestations of hyperventilation syndrome, increased anxiety, somatoform abnormalities, which is the evidence of statistical significance and informativeness of the results of the surveys.

Conclusions. Screening surveys among students using standardized questionnaires, analysis of heart rate variability allows identifying a risk group with manifestations of psycho-vegetative dysfunction, maladaptation syndrome and recommending the use of certain health measures to improve quality of life, professional activity.