Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього

Abstract

Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Острый бронхит является очень распространенным заболеванием у детей. Во время воспаления, в том числе респираторного тракта, к процессу вовлекаются гипофиз и щитовидная железа, от ответа которых зависит защитная и адаптационная стойкость организма. Поэтому от адекватности функционирования этих органов зависит характер протекания острых инфекционных заболеваний, в частности острого бронхита. Да. у детей с этим заболеванием нередко развивается синдром эутиреоидной патологии, проявляющийся чаще всего в форме «синдрома низкого ТС». Цель – изучить клинические особенности течения острого бронхита у детей дошкольного возраста в сочетании с синдромом эутиреоидной патологии и без него. Материалы и способы. Обследовано 135 детей дошкольного возраста (от 3 до 6 лет), больных острым бронхитом (основная группа), и 28 здоровых детей (контрольная группа). Всех пациентов основной группы разделены на две: I группу составляли больные острым бронхитом (92 ребенка), а II группу — больные острым бронхит, соединенный с синдромом эутиреоидной патологии (43 ребенка). Применены клинико-анамнестические (сбор жалоб, анамнеза заболевания и жизни, физикальное обследование) методы исследования. Результаты. У пациентов с острым бронхитом с признаками синдрома эутиреоидной патологии выявлено большее количество случаев. пролонгированной неонатальной желтухи, перинатального поражения центральной нервной системы и рождения с массой тела менее 2800 г. Установлено, что для заболеваемости детей дошкольного возраста острым бронхитом характерен зимне-весенний подъем. Ведущими клиническими синдромами у больных острым бронхитом были интоксикационный, катаральный и гипертермический. Общая слабость была основным симптомом интоксикационного синдрома у больных острым бронхитом без признаков синдрома эутиреоидной патологии, тогда как беспокойство чаще отмечалось у детей. II группы. Основным симптомом катарального синдрома был сухой дневной кашель. Гипертермический синдром достоверно чаще проявлялся фебрильной температурой. Гектическая температура тела проявлялась у большинства больных острым бронхитом, соединенным с синдромом эутиреоидной патологии, чем без него. Дети с признаками синдрома эутиреоидной патологии болели дольше. Выводы. Пациенты с острым бронхитом, соединенным с синдромом эутиреоидной патологии, в общем, имеют более отягощенный анамнез жизни. и заболевания, более тяжелое течение острого бронхита, чем пациенты без отклонений в гормональном статусе. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования принят Локальным нравственным комитетом всех указанных в работе уч. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Acute bronchitis is an extremely common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, are involved in the process pituitary and thyroid gland, the response of which depends on the protective and adaptive stability of the organism. Therefore, from the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. So. children with this disease often develop euthyroid pathology syndrome, which most often manifests itself in the form of "low TK syndrome". The aim is to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid pathology and without it. Materials and methods. 135 preschool children (from 3 to 6 years old), patients with acute bronchitis (main group), and 28 healthy children were examined (control group). All patients of the main group were divided into two: Group I consisted of patients with acute bronchitis (92 children), and Group II - patients with acute bronchitis bronchitis combined with euthyroid pathology syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid pathology, a greater number of cases prolonged neonatal jaundice, perinatal lesions of the central nervous system and births weighing less than 2800 g It is established that the incidence of acute bronchitis in preschool children is characterized by winter-spring rise. Leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom intoxication syndrome in patients with acute bronchitis without signs of euthyroid pathology syndrome, while anxiety was more common in children Group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more likely to be febrile temperature. Hectic body temperature was found in most patients with acute bronchitis combined with euthyroid syndrome than without him. Children with signs of euthyroid pathology were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis associated with euthyroid syndrome generally have a more complicated life history. and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all of them in the work of institutions. Informed consent of the children's parents was obtained for the research. The authors declare no conflict of interest.