Оцінка ставлення здобувачів вищої освітиза спеціальністю «Стоматологія» до дистанційного навчання: крос-секційне підеміологічне дослідження

Abstract

Вступ. Тривалий час дискутабельним залишалося питання доцільності запровадження дистанційних занять в навчальний процес закладів медичної освіти. Однак, пандемія COVID-19 вплинула на всі сфери життя. Заклади медичної освіти були змушені запровадити дистанційне навчання. Мета. Oцінити ставлення здобувачів освіти за спеціальністю «Стоматологія» до дистанційного навчання для подальшого поліпшення якості освітнього процесу у закладі вищої медичної освіти в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У жовтні-листопаді 2021 року у закладі вищої медичної освіти м. Харкова було проведено крос-секційне епідеміологічне дослідження щодо ставлення здобувачів освіти до дистанційного навчання та оцінки ними його ефективності. Здобувачам вищої освіти за спеціальністю «Стоматологія» було запропоновано пройти онлайн-опитування, створене з використанням сервісу Google Forms. Участь в опитуванні була анонімною, добровільною та безоплатною. Всі учасники були проінформовані щодо мети та задач дослідження. В цілому опитування пройшли 202 особи. Середній вік опитаних склав 19,3±1,8 років. Для статистичного аналізу використано методи описової статистики, виконано оцінку значущості відмінностей двох сукупностей за якісними ознаками за допомогою t-критерію Ст’юденту. Рівень значущості склав 5%. Статистичну обробку даних виконано за допомогою пакету програм Microsoft Office 2016. Результати дослідження. Більшість респондентів (38,6%,n=78) вказали, що дистанційне навчання достатньо ефективне, але менш ефективне, ніж очне. Як малоефективне та неефективне дистанційне навчання оцінювали20,3% (n= 41) та 7,9% (n=16) здобувачів вищої освіти відповідно. Серед осіб, які вказували на прихильність до дистанційної форми проведення практичних занять (47,5%,n=96), більшість респондентів складали здобувачі І–ІІІ року навчання (67,7%,n=65; t-критерій = 5,25; p<0,05). Пати менше практири аналізі відповідей здобувачів II–Vроку навчання та лікарів-інтернів (всього170 осіб) щодо практичної складової навчання виявлено наступне: 53,5% осіб (n=91) вважали, що стали отримувчних навичок, ніж раніше. Дев’яносто дев’ять респондентів (58,2%) зазначили, що через впровадження дистанційного навчання їм не вистачає практичних навичок і в майбутньому це може вплинути на них як на фахівців та на якість наданих ними медичних послуг. Майже третина опитаних (34,1%,n=58) вважала, що в закладі вищої освіти не дають належних практичних нави-чок, тому отримувати практичний досвід потрібно поза межами закладу вищої освіти. Переважна кількість респондентів (71,2%,n=121) вважала, що на роботі в стоматологічному кабінеті існує більше можливостей спробувати провести стоматологічні маніпуляції, а ніж в закладі вищої освіти на медичних фантомах. Висновки. Значна частина опитаних здобувачів вказала на прихильність до дистанційного формату навчання, проте скаржиласьна нестачу практичних вмінь та навичок. Перспективним для вищої стоматологічної освіти є запровадження змішаних та гібридних форм навчання, які вирішать проблему отримання практичних лікарських компетентностей.

Introduction. For a long time, the question of theexpediency of introducing distance learning in the medical education remained debatable. However, the pandemic of COVID-19 has affected all sides of life. Medical universities were forced to introduce distance learning.Purpose. Toassess dental students’ attitudeto distance learning in order tofurther improve the quality of educational process at the Medical University during the COVID-19pandemic.Materials and methods.In October-November,2021,a cross-sectional epidemiological study on the attitude of students to distance learning and their evaluation of its effectiveness was conductedin Medical University in Kharkiv. Dental students were invited to take part in an online survey created using the Google Forms service. Participation in the survey was anonymous, voluntary and free. All participants were informed about the purpose and objectives of the study. A total of 202 people were surveyed. The average age of the respondents was 19.3 ± 1.8 years.Methods of descriptive statistics were usedfor statistical analysis.The significance of differencebetween the two samples on qualitative characteristics was assessed using Student's t-test. The level of significance was 5%. Statistical data processing was performed using the Microsoft Office 2016 software package.Results.The majority of respondents (38.6%, n = 78) indicated that distance learning is quite effective, but less effective than traditionaluniversity attendance.20.3% (n = 41) and 7.9% (n = 16) of dental students rated ineffective and inefficient distance learning, respectively. Among thosewho supportedthe distance form of practical classes (47.5%,n = 96), the majority of respondents were students ofthe I–III year (67.7%,n = 65; t-test = 5.25,p <0.05).The analysis of the answers provided bystudents of the II–V year and interns (in general 170 people) on the practical component of education revealed the following: 53.5% of respondents (n = 91) statedthat they gainedless practical skills than earlier. Ninety-nine respondents(58.2%) stated that due to the introduction of distance learning theygot tolack practical skills, so in the future this couldaffect them as professionals and the quality of their healthcareservice. Almosta third of respondents (34.1%,n = 58) assumedthat medical university didnot provide proper practical skills, so practical experience would beneeded outside the medical university. The vastmajority of respondents (71.2%, n = 121) saidthat there were more opportunities to try dental procedures at work in a dental office than in a phantom class at themedical university.Conclusions.A significant number of dental students indicated loyalty to distance learning, but they complained about the lack of practical skills. The introduction of mixed and hybrid forms of education that will solve the problem of obtaining practical medical competencies is promising for higher dental education.