Environmental Kuznets Curve: evidence from Ukrainian data on pollution concentrations

Abstract

У даній науковій статті змодельована залежність між різноманітними забруднювачами (пил, СО2, SO2, NO2) і такими впливаючими факторами, як дохід на душу населення та кліматичні умови (температура, опади, вітер, туман). Обернена U- подібна форма залежностей між забрудненням і доходами називається кривою Кузнеця, відповідно до якої до певного рівня доходу забруднення зростає, а потім зростання доходів на душу населення супроводжується зниженням забруднення в регіоні. Протягом довгого терміну U- подібна форма залежностей була центром дослідження вчених. На сьогодні існує два підходи до аналізу проблеми, згідно до першого - економічний ріст шкідливий для навколишнього середовища через неефективне використання ресурсів, а другий підхід свідчить про те що технічний прогрес і економічний ріст чинять протилежну дію. Дослідження по Екологічній кривій Кузнеця в основному розроблялись для розвинутих країн та країн що розвиваються. Наприклад, у Китаї зворотна залежність і U- подібна форми не спостерігалась, у той час як Тайвань є підтвердженням гіпотези екологічної кривої. Метою дослідження є оцінка функціональної форми екологічної кривої Кузнеця для повітряних забруднювачів в Україні. Набір даних, на основі яких проведено аналіз складається з трьох блоків: блок доходу, блок забруднення, метеорологічний блок. 1. блок доходу включає такі базисні змінні – середньорічна заробітна плата в областях, а також дохід на душу населення по регіонам і містам що аналізуються. 2. блок забруднення містить концентрації шкідливих речовин (пил, СО2, SO2 , NO2). 3. метеорологічний блок представлений такими показниками, як число днів у році, коли був туман, опади, сильний вітер, а також середньорічна температура. Всі дані беруться за дев’ять років, що дає нам 450 спостережень відносно кожного показника на рівні міста. Ми аналізуємо дані по 50 українським містам за період з 1998 по 2006. Основна модель, за якою здійснювали перевірку наявності гіпотези екологічної кривої, була запропонована Біглі Ханесом, який в своїй роботі «Екологічна крива Кузнеця: дослідження для Німеччини» (2004р.) проводив дослідження для Німеччини. Але для нашого випадку модель була розширена, тому що аналіз проводиться для групових змінних (50 українських міст.) В ході дослідження були оцінені дані по концентрації чотирьох забруднювачів в Україні і встановлено, що гіпотеза екологічної кривої Кузнеця підтверджується в Україні, але тільки для SO2. Інші види забруднювачів не підтвердили обернену U-подібної форми. Більша частина моделей показує збільшення забруднення поряд зі збільшенням доходу. У роботі розраховано прогнозний рівень доходу на душу населення, коли концентрація забруднювачів в атмосфері буде знижуватися; тобто змодельована крива Кузнеця та оцінені критичні точки, так згідно моделі концентрація SO2 в повітрі повинна знижуватися коли рівень доходу на душу населення складатиме 22000 грн. Особлива увага приділена впливу кліматичних умов на концентрацію шкідливих речовин в повітрі. За допомогою економетричного аналізу були отримані такі результати: вітер знижує концентрацію шкідливих речовин, опади «очищають» атмосферу, а туман і температура мають негативний вплив. Кількісно оцінено вплив кожного з кліматичних факторів і тому на основі викидів і кліматичних особливостей міста можна спрогнозувати наявну концентрацію шкідливих речовин в повітрі. Таким чином, враховування геополітичного положення та погодні умови можна покращити ефективність розміщення шкідливих виробництв. Проведене дослідження стосується визначення взаємозв’язків між економічним ростом та забрудненням навколишнього середовища. Результати роботи можуть бути використані при розробці і впровадженні екологічно безпечних виробництв. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8769

This paper deals with modeling of the relationship between different pollutants (dust, СО2, SO2, NO2) and such influencing factors as income per capita and climate conditions (temperature, rain, wind, smog). For the first time in Ukraine it was quantitatively estimated the influence of per capita income on pollution. In paper the special attention is paid to the forecast of the per capita income level, when concentration of pollutants in the air will decrease. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8769