Laser Therapy in the Comprehensive Program of Physical Rehabilitation of Athletes with Chronic Patellar Tendinopathy

Abstract

Мета. Визначення ефективності розробленої комплексної програми фізичної реабілітації спортсменів із хронічною пателлярною тендінопатією. Матеріали та методи. Учасники були випадковим чином поділені на основну та контрольну групи по 11 осіб у кожній. Комплексна реабілітаційна програма в основній групі поєднувала лазеротерапію та різні види терапевтичних вправ, у контрольній групі лазеротерапію виключили. Ефективність втручання оцінювали за інтенсивністю болю в колінній чашечці (візуальна аналогова шкала ВАШ) та функціональною здатністю коліна (шкала VISA-P). Результати. Наприкінці втручання спостерігалося значне зменшення болю в обох групах. Середні бали за шкалою ВАШ були знижені до 2,0 бала в основній групі та до 3,5 в контрольній. Частка пацієнтів, у яких зменшився біль, в основній групі становила 27,27 відсотка, у контрольній таких не виявлено. Після двох місяців втручання за результатами шкали VISA-P в обох групах дослідження відмічалося покращення функціональних можливостей колінного суглоба. Так, середня кількість балів в основній групі зросла на 30,5 бала, а в контрольній – на 12,0. Висновки. Застосування високочастотної лазерної терапії в комплексній програмі фізичної реабілітації хворих з пателлярною тендінопатією показує кращі результати щодо зменшення болю та покращення функціонування колінного суглоба, ніж без неї. Вважаємо, що високочастотна лазерна терапія може бути використана як важливе доповнення до різних видів терапевтичних вправ у комплексній реабілітації пацієнтів з пателлярною тендінопатією.

Цель. Определение эффективности разработанной комплексной программы физической реабилитации спортсменов с хронической пателлярной тендинопатией. Материалы и методы. Участники были случайным образом разделены на основную и контрольную группы по 11 человек в каждой. Комплексная программа реабилитации в основной группе сочетала лазеротерапию и различные виды терапевтических упражнений, в контрольной группе лазеротерапию исключили. Эффективность вмешательства оценивали по интенсивности боли в надколеннике (визуально-аналоговая шкала ВАШ) и функциональной способности коленного сустава (шкала VISA-P). Результаты. По окончании вмешательства в обеих группах наблюдалось значительное уменьшение боли. Средние баллы по шкале ВАШ снизились до 2,0 баллов в основной группе и до 3,5 в контрольной. Доля пациентов, у которых уменьшилась боль, составила 27,27% в основной группе, в контрольной группе таких лиц не выявлено. Через два месяца вмешательства по результатам шкалы VISA-P в обеих исследуемых группах отмечено улучшение функциональных возможностей коленного сустава. Так, среднее количество баллов увеличилось на 30,5 балла в основной группе и на 12,0 балла в контрольной. Выводы. Использование высокочастотной лазеротерапии в комплексной программе физической реабилитации больных с тендинопатией надколенника показывает лучшие результаты по уменьшению боли и улучшению функционирования коленного сустава, чем без нее. Мы считаем, что высокочастотная лазерная терапия может быть использована в качестве важного дополнения к различным видам терапевтических упражнений в комплексной реабилитации больных с пателлярной тендинопатией.

Resume. The aim. Determining the effectiveness of the developed comprehensive physical rehabilitation program for athletes with chronic patellar tendinopathy. Materials and methods. Participants were randomly divided into the main and control groups consisting of 11 people each. The complex rehabilitation program in the main group combined laser therapy and different types of therapeutic exercises, in the control group the laser therapy was excluded. The effectiveness of the intervention was evaluated by the intensity of pain in the patella (Visual Analog Scale) and the functional ability of the knee (VISA-P scale). Results. At the end of the intervention, a significant reduction in pain was observed in both groups. The average scores on the VAS scale were reduced to 2.0 points in the main group and to 3.5 in the control one. The share of patients, whose pain was eased, was 27.27 per cent in the main group, in the control group such people were not detected. After two months of intervention according to the results of the VISA-P scale in both study groups, there was an improvement in the functional capacity of the knee joint. Thus, the average number of points increased by 30.5 points in the main group, and by 12.0 in the control one. Conclusions. The use of high-frequency laser therapy in a comprehensive program of physical rehabilitation of patients with patellar tendinopathy shows better results for reducing pain and improving the functioning of the knee joint than without it. We believe that high-frequency laser therapy can be used as an important adjunct to various types of therapeutic exercises in the comprehensive rehabilitation of patients with patellar tendinopathy.