The impact of economic shadowing on social development: challenges for macroeconomic stability

Abstract

Purpose. To develop a model of investigating the link between the level of shadow economy and indicators of social development of the country. Methodology. The study of the relationship between the analyzed indicators was conducted using general and special research methods. The established hypotheses were tested using VAR/VEC modeling. Dickey-Fuller test, the Phillips-Perron test, Joansen test are used in the work. Findings. The paper identifi es the risks of the shadow economy for social indicators of macroeconomic stability. Based on the analysis of the country’s social development indicators, indicators were identifi ed that are most sensitive to changes in the level of the shadow economy which are: Gini coeffi cient, average income ratio of 10 % of the richest to 10 % of the poorest, average income ratio of 20 % of the richest to 20 % of the poorest sections of the population, Human Development Index, gross average wage. The EU countries and Ukraine are identifi ed as the statistical base of the study and the assessment period is 2005–2020. The results of modeling proved the relationship between the level of shadow economy and indicator of social development. Originality. The approach to assessing the relationship between the level of the shadow economy and indicators of social development of the country by considering the indicators that most fully characterize the level of social protection and material wellbeing of the population has been improved. Practical value. The scientific contribution of the paper is that existing research on the impact of shadow economy on the level of social development of the countries remains fragmented, as well as studies assessing its effect on the macroeconomic stability. The impulse response function constructed by the authors may provide some insight into better understanding of the indicators of social development, the most sensitive to the shadow economy shocks. The results of estimation can be used for practical or scientifi c purposes.

Мета. Розробити модель оцінювання зв'язку між рівнем тіньової економіки та показниками соціального розвитку країни. Методика. Вивчення взаємозв’язку між аналізованими показниками проводилося за допомогою загальних і спеціальних методів дослідження. Встановлені гіпотези перевіряли за допомогою VAR/VEC моделювання. У роботі використовуються тести Дікі-Фуллера, ФіліпсаПеррона та Йоансена. Результати. У роботі визначені ризики тінізації економіки для соціальної складової макроекономічної стабільності. На основі аналізу показників соціального розвитку були визначені найбільш чутливі до зміни рівня тіньової економіки показники: коефіцієнт Джині, середній коефіцієнт нерівномірності доходу 10 % найбагатших та 10 % найбідніших верств населення, співвідношення середнього доходу 20 % найбагатших та 20 % найбідніших верств населення, індекс людського розвитку, середня заробітна плата. Статистичною базою дослідження є країни ЄС та Україна, часовим горизонтом дослідження обрано 2005–2020 роки. Результати моделювання довели зв’язок між рівнем тіньової економіки та індикаторами суспільного розвитку. Наукова новизна. Удосконалено підхід до оцінювання взаємозв’язку між рівнем тіньової економіки й показниками соціального розвитку країни з урахуванням показників, що найбільш повно та всесторонньо характеризують рівень соціального захисту й матеріального добробуту населення. Практична значимість. Існуючі дослідження впливу тіньової економіки на рівень суспільного розвитку країни носять фрагментований характер, а оцінювання її впливу на макроекономічну стабільність є несистемними та некомплексними. Побудована авторами функція імпульсного реагування соціального розвитку на шоки тінізації економіки може дати краще розуміння найбільш чутливих до потрясінь тіньової економіки показників. Результати оцінювання можуть бути використані у практичних або наукових цілях.