Судова практика відшкодування моральної шкоди

Abstract

Виплата моральної шкоди за порушення прав особи – показник високого рівня держави у понятті морально-етичних норм. Моральна шкода, яка ще має назву «немайнова» шкода – це витрати немайнового характеру, що зазнала людина, внаслідок порушення її немайнових прав, що спричинили моральні чи фізичні страждання. Прикладом немайнових прав можуть бути ті основоположні права, що закріплені в Конституції кожної держави (право на місце проживання, свободу пересування, право на ім’я, захист честі та гідності, особисту недоторканість і т.д.) [1]. Законодавством України не передбачені критерії, за якими конкретно може визначатися моральна шкода. Її розмір, особливості та ступінь визначає суд. І оскільки для суду немає обмежень в тому, яким повинен бути мінімальний чи максимальний розмір відшкодування, різні суди та судді призначають різні суми відшкодування моральної шкоди, навіть при однакових обставинах справи. Для дослідження цього питання, звернемося до судової практики зарубіжних країн.