Сучасні реалії виконання кримінального покарання щодо військовополонених в Україні

Abstract

Початок 2022 року в Україні ознаменувався жахливими подіями. Ранок 24 лютого розпочався з повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію суверенної держави, війська країни-агресора від початку порушували усі існуючі правила ведення війни, тим самим руйнуючи авторитет Федерації в очах міжнародної спільноти. Положення Женевської конвенції, ратифікованої ще 3 липня 1954 року було неодноразово порушено Росією ще з перших днів війни. Солдати-загарбники, під керівництвом такого ж аморального командування свідомо порушували статтю 3 зазначеної конвенції, що передбачає вчинення насилля над життям та особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури, захоплення заручників, наругу над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження, засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення [1]. Усі злочинні дії росіян вже розслідуються представниками Міжнародного кримінального суду, вина злочинців буде неодмінно доведена, а покарання – реалізовано. Після оприлюднення жахливих кадрів зі звільнених населених пунктів Київської області, та усвідомлення можливих втрат цивільного населення в Маріуполі та інших містах та селищах України, постає питання яким чином забезпечити справедливе покарання для винних у вчиненні злочинів та як утримувати військовополонених росіян в умовах сьогодення.