Віктимологічні чинники домашнього насильства в Україні

Abstract

Під домашнім насильством розуміють усі акти фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, які відбуваються у сім'ї чи побуті між колишнім чи нинішнім подружжям чи партнерами. Домашнє насильство – це модель поведінки, яка використовується однією людиною для контролю або домінування над іншою, з якою вона має або були інтимні або сімейні відносини. Домашнє насильство – це цикл, що повторюється зі збільшенням частоти: фізичної, словесної, духовної та економічної образи з метою контролю, залякування, навіювання почуття страху. Актуальність даної теми полягає в тому, що домашнє насильство стало розглядатися як соціальна проблема нещодавно й отримало негативну оцінку з боку суспільства. Особа, яка зазнає насильства, перебуває під впливом наслідків насильства, що випливає з різних чинників домашнього насильства. Наслідками можуть бути погіршення здоров'я, психічного стану, зміна поведінки жертви як члена суспільства на гірший бік, через що страждають і професійні якості та відносини з іншими людьми. Потерпілий, несучи у собі весь тягар негативних емоційних переживань і внаслідок погіршення її здоров'я, неспроможна повністю реалізувати себе у різних сферах своєї діяльності, оскільки значні зусилля витрачаються такою людиною подолання наслідків домашнього насильства. Метою роботи є визначення віктимологічних чинників домашнього насильства; встановлення особливостей особистостей, які постраждали від домашнього насильства; аналіз рівня суб'єктивного контролю жертв домашнього насильства у різних життєвих ситуаціях; встановлення поведінки жертв домашнього насильства, яка виникає після впливу на них віктимологічних чинників; визначення ефективних механізмів запобігання домашньому насильству.