Management of Competitiveness in the EU Member States: The Main Strengths and Weaknesses

Abstract

Метою статті є аналіз рівня конкурентоспроможності країн-членів Європейського Союзу (ЄС). Автором наголошено, що конкурентоспроможність країни залежить від ефективності державного урядування на національному, регіональному та місцевому рівнях. Рівень конкурентоспроможності країни безпосередньо впливає на її економічне зростання. Автором застосовано ієрархічну кластеризацію як основний метод дослідження. Вихідну базу дослідження сформовано на основі аналітичних звітів Global Competitiveness Index (GCI). Результати кластерного аналізу дозволили визначити дві групи країнчленів ЄС, відповідно до «традиційного» поділу на старих (OMS) і нових країн-членів ЄС (NMS). Результати показали статистично значущий розрив у балах GCI між OMS та NMS. Крім того, мінливість всередині класу в кластері OMS виявляється вищою, ніж у кластері NMS, що підкреслює зростаючі диспропорції та розриви між старими країнами-членами ЄС. Найбільш суттєві відмінності між обома групами переважають у інституціональній сфері, впровадженні ІКТ та інновацій, бізнес-середовищі. Автором досліджено зв’язок між досягнутим показником GCI та середнім рівнем економічного зростанням в країнах ЄС. Всупереч очікуванням, більш розвинені країни-члени продемонстрували в середньому відносно нижчі темпи економічного зростання протягом досліджуваного періоду, ніж менш розвинені країни-члени. Результати підтвердили негативний зв’язок між GCI та рівнем економічного зростання. Це своєю чергою свідчить, що вищий рівень GCI не означає досягнення більшого економічного зростання, тоді як країни-члени з нижчими загальними показниками GCI випереджають за темпами економічного зростання. У багатьох аспектах у країнах ЄС все ще спостерігається значний розрив між OMS та NMS. Відносно вищі темпи економічного зростання NMS можуть допомогти зменшити розрив з часом. Автором наголошено, що наявні стратегії зменшення розривів зорієнтовані на короткострокову перспективу, що тим самим може знизити рівень конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.

The paper's main objective is to investigate the differences in competitiveness among the EU member states. Each nation's competitiveness is determined by its government's management capabilities on the national, regional and local levels and thus poses substantial implications to economic growth. For this purpose, hierarchical clustering as the primary method of investigation was selected. The data mining process was based on extracting GCI score data about individual member states. Based on the GCI score evaluation, the cluster analysis showed two groups of EU member states, according to the 'traditional' division of old member states (OMS) and new member states (NMS). Results showed a statistically significant gap in GCI scores between the OMS and NMS. Furthermore, the within-class variability in the OMS cluster appears to be higher than in the NMS cluster, which underlines growing disparities among old member states. Most significant differences among both groups prevail in the field of institutions, ICT adoption, business dynamism and innovation. Finally, the link between achieved GCI score and average economic growth has been investigated. Contrary to expectations, more developed member states (OMS) showed, on average, relatively lower economic growth rates over the investigated period than the less developed member states (NMS). The results showed a moderately negative link between the GCI score and economic growth, which suggests that a higher GCI score does not mean achieving higher economic growth, whereas member states with lower total GCI scores could outpace the higher ones in terms of economic growth. In many aspects, the EU still resembles two rails in Europe, and a significant gap between OMS and NMS prevails. Relatively higher economic growth of NMS might help reduce the gap over time. However, it may prove a short-sighted, and significant lags in many crucial factors will stiff the competitiveness in the long term.