Сугестія як засіб формування громадської думки в сучасних англомовних інтернет-виданнях: інформаційно-комунікаційні стратегії та способи їх реалізації

Abstract

У дисертації здійснено спробу визначити способи реалізації сугестивних стратегій у процесі формування громадської думки сучасними англомовними інтернет-виданнями на засадах соціально-комунікаційного підходу. Аналіз джерельної бази за обраною темою дав можливість зробити висновок про те, що сучасні медіа використовують для формування громадської думки як просвітницький та мобілізувальний, так і суто маніпуляційний арсенал сугестії. Актуальність роботи зумовлена потребою встановити набір інструментів сугестивних стратегій, який використовують інтернет-ЗМІ. У роботі окреслено структуру сугестивного апарату. Схарактеризовано та структуровано такі форми реалізації сугестії у журналістських матеріалах, як мовні/немовні інструменти сугестивних стратегій, обґрунтовано сутність їхнього сугестивного потенціалу у формуванні громадської думки реальної та потенційної аудиторії сучасної онлайн-періодики на трьох рівнях функціонування: комунікаційно-стратегічному, екстралінгвістичному та лінгвістичному. Проведений теоретико-методологічний аналіз наукової проблеми дозволив виділити психолінгвальні (емпатія, рефлексія, залякування), екстралінгвістичні (візуалізація) та мовленнєві (інтимізація, діалогізація, клішування, критика, провокація, переконання) сугестивні стратегії. Серед усіх інструментів маніпулювання громадською думкою в інтернет-ЗМІ до сугестивних належать такі інструменти побудови повідомлення, що впливають на сприйняття та запам’ятовування інформації адресатом, зміну його емоційного стану та програмування асоціаційного ряду щодо поданої у медіа інформації. У такий спосіб сугестивні інструменти формують несвідомі установки, визначаючи можливі форми поведінки та спрямованість в ухваленні рішень. Джерельну базу дослідження склали сучасні англомовні інтернет-видання USA today, The Guardian, The Day, The Moscow times, China Daily. Вибірка була сформована за такими критеріями, як рівень авторитетності та масштаб аудиторії (згідно з рейтингами електронних видань Newspaper Web Ranking, trendrr.net, Інтернет Асоціація України, рейтингова агенція comScore), частота публікацій та оперативність, безплатне користування онлайн-версією (доступність), наявність електронної версії в інтернеті та власного архіву, англійська мова публікацій як найбільш поширена в інтернеті (для охоплення найширшого кола користувачів із різних країн світу), відсутність мовного та стилістичного консерватизму. Визначено тенденції застосування сугестивних стратегій та інструментів в журналістських матеріалах англомовних інтернет-видань. На комунікаційно-стратегічному рівні гармонійно вибудовують емоційний баланс інтернет-видання The Guardian та The Day, в яких усі стратегії мають майже рівні частки. Проте загальна ситуація в аналізованих медіа така: за відсотковим співвідношенням найчастіше, у порівнянні з рефлексією або співпереживанням, використовується залякування. Різноманіттям візуальних інструментів екстралінгвістичного рівня сугестії вирізняється інтернет-видання The Guardian. Натомість стратегії лінгвістичного рівня переважають у контенті The Day. У цілому ж The Guardian віддає перевагу використанню стереотипів, ярликів, метафор, критичних суджень, інструментів висміювання, повтору, генералізації, евфемізації; у The Day переважають стратегії інтимізації та діалогізації, прецедентні одиниці, емоційно-оцінна лексика, інтенсифікація, риторичні запитання, порівняння, протиставлення, категоризація та рефлексія; сугестивний вплив China daily ґрунтується на сугестивно-маркованих заголовках та стратегії залякування; The Moscow times не виділяється серед інших видань за кількісним показником, проте серед психолінгвальних стратегій у контенті найбільшу частку має залякування; у матеріалах USA today найчастіше використовується стратегія емпатії. Досліджувані видання віддають перевагу використанню метафори й емоційно-оцінної лексики в заголовках та мають майже рівні частки сугестивно-маркованих заголовків від загальної їх кількості. Отже, сучасні англомовні інтернет-видання активно реалізують у своїх матеріалах сугестивні стратегії. На основі аналізу наукових джерел та матеріалів з практики журналістської діяльності складено загальну схему механізму формування громадської думки в інформаційно-комунікаційному просторі сучасного цифрового суспільства. Завдяки таким специфічними характеристиками мережевих новин, як взаємопов’язаність, інтерактивність, індивідуальний підхід та ін., процес формування громадської думки в сучасному інтернет-просторі – це ланцюгове передавання інформації різними видами інтернет-ЗМІ, що відбувається поетапно. Повідомлення циркулює по інформаційному колу, здійснюючи сугестивний вплив на хід думок та світогляд аудиторії. Утворюється інформаційне поле, у межах якого формується громадська думка щодо того чи іншого питання. Ключова подія привертає увагу медіа та започатковує новинну тему. У випадку надання журналістами пріоритету одній із тем на порядку денному ЗМІ утворюється медіахайп. Його мета – створення суспільного резонансу, який може бути спричинений схильністю аудиторії гостро реагувати на конфлікти расового, національного, політичного або релігійного характеру. Це дає можливість простежити взаємозалежність і взаємне підсилення процесів навіювання та створення резонансної медіахвилі. На прикладі аналізу сугестивних стратегій висвітлення події Genoa bridge collapse розроблено схему визначення сугестивного потенціалу сенсаційних матеріалів електронних газет, що за змістом є алгоритмом аналітичних дій, реалізація цієї схеми дозволяє багатомірне інтегроване оцінювання сугестивних стратегій при створенні медіахайпу. Розкрито роль, різновиди та механізми реалізації сугестивних компонентів, втілених через вербальну й невербальну форми, у формуванні громадської думки. Інструменти сугестивних стратегій у сенсаційних матеріалах досліджуваних інтернет-газет відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, оскільки створюють фрейми та формують символічні системи. У текст вводяться ключові слова, фрази, які стають головними меседжами та навіюються аудиторії через повтори в різних контекстах, виділення окремих аспектів та переосмислення. У результаті проведеного сугестологічного аналізу журналістських матеріалів про подію Genoa bridge collapse доходимо висновку, що створене за допомогою сугестивних інструментів лексико-семантичне поле генерує емоційне тло, яке спрямовує сприйняття інформації у потрібному руслі. Поле ділиться на чотири прошарки або рівні, що визначають тематичний розвиток журналістських матеріалів у часі: Collapse (катастрофа), Fallout (негативні наслідки), Sympathy (співчуття) та Blame (провина та осуд). Для створення суспільного фону щодо подій Genoa Bridge collapse в матеріалах інтернет-видань найчастіше застосовувались сугестивні стратегії провокації (оцінні та критичні судження), переконання (повтори) та залякування. На основі опитування аудиторії інтернет-видань було з’ясовано, які сугестивні інструменти здатні впливати найефективніше та їхню дієвість у формуванні громадської думки. Найвищий ступінь впливу на формування реакцій мають такі інструменти сугестії лексичного рівня, як іронія, емоційно-оцінна лексика, протиставлення, стійкі вирази, метафори-символи, а також інструменти комунікаційно-стратегічного рівня (емпатія, залякування). Стереотипізація не має такої миттєвої дії, як при емоційному зараженні, проте за умови повторюваної появи в різних контекстах вона проникає в масову свідомість і її дія стає стійкою та пролонгованою. Результати дослідження можуть бути враховані в практичній діяльності журналістів інтернет-ЗМІ України за умови свідомого та відповідального використання сугестивних стратегій просвітницького й мобілізувального характеру, а також для розпізнання, уникнення та нейтралізації негативних маніпуляційних впливів на аудиторію. Віднайдені в новітніх закордонних ЗМІ сугестивні технології можуть бути використані українськими онлайн-медіа для підвищення рівня державно-патріотичного виховання, національної самосвідомості. Вивчення сугестивних технологій дозволить покращити якість медіаграмотності та гарантувати інформаційну безпеку українського суспільства.

The dissertation attempted to determine the ways of implementing the strategies of suggestion in the process of shaping public opinion through English-language internet editions based on a socio-communication approach. The analysis of the source base on the chosen topic made it possible to conclude that modern media use both an educational and mobilizing and purely manipulative arsenal of suggestion to form public opinion. The relevance of the work consists in the need to establish mechanisms of suggestion in the content of internet editions, which poses a scientific problem. The structure of the suggestive apparatus is outlined in the work. Such forms of implementation of suggestion in journalistic materials are described and structured as linguistic/non-linguistic instruments of suggestive strategies. The essence of their suggestive potential in shaping the public opinion of a real or potential audience of modern online periodicals at three levels of functioning is established: communication and strategic, extralinguistic, and linguistic. The theoretical and methodological analysis of the scientific problem made it possible to distinguish psycholinguistic (empathy, reflection, intimidation), extralinguistic (visualization), and speech (intimization, dialogization, cliché, criticism, provocation, persuasion) suggestive strategies. Among all the instruments of manipulating public opinion in the Internet media, suggestion includes such instruments of constructing a message that affect the perception and memorization of information by an addressee, changing the emotional state and programming the association series regarding the information presented in the media. In this way, suggestive tools form unconscious attitudes, determining possible forms of behavior and focus in decision-making. The source base of the study consists of modern English-language online editions USA Today, The Guardian, The Day, The Moscow Times, China Daily. The sample was formed according to such criteria as the level of credibility and scale of the audience according to the ratings of electronic editions (according to Newspaper Web Ranking, trendrr.net, Internet Association of Ukraine, comScore rating agency, etc.), frequency of publications and efficiency, free use of the online version (accessibility), availability of electronic version on the Internet and its own archive, English language in publications as the most common on the Internet (to reach the largest range of users from different countries), lack of linguistic and stylistic conservatism. Trends in the use of suggestive strategies and tools in journalistic materials of English-language online publications are determined. At the communication and strategic level, the online editions The Guardian and The Day build emotional balance harmoniously, in which all strategies occupy almost equal shares of their total quantity. However, the general situation is as follows: by percentage, intimidation is most often used compared to reflection or empathy. The Guardian stands out with a variety of visual tools at the extralinguistic level of suggestion. Instead, the linguistic-level strategies generally outweigh in the content of The Day. In general, the Guardian prefers the use of stereotypes, labels, metaphors, critical judgments, tools of ridicule, repetition, generalization, euphemization; The Day is dominated by intimization and dialogization strategies, precedent units, emotional and evaluative vocabulary, intensification, rhetorical questions, comparison, contrasting, categorization and reflection; China daily's suggestive influence is based on suggestively labeled headlines and a strategy of intimidation; The Moscow Times does not stand out among other publications by quantitative indicator, but among the psycholinguistic strategies in content, intimadation has the largest share; USA today's materials most often use the empathy strategy. The editions studied prefer the use of metaphor and emotional and evaluative vocabulary in headlines and have almost equal shares of suggestively labeled headlines from their total number. Thus, modern English-language online editions are actively implementing suggestive strategies in their materials. Based on the analysis of scientific sources and materials on the practice of journalistic activity, we have compiled a general scheme of the mechanism of formation of public opinion in the information and communication space of modern digital society. Due to such specific characteristics of network news as hypertextuality (interconnectedness), multimedia, interactivity, efficiency, dimensionality, and personal approach, the process of forming public opinion in the modern Internet space is a chain transmission of information by various types of Internet media, which occurs stage-by-stage. A message circulates in the information circle, having a suggestive effect on the opinions and worldview of the audience. Thus, an information field is formed, within which public opinion on a particular issue is formed. A key event attracts media attention and initiates a news topic. In case journalists prioritize one of the topics on the media agenda, media hype is formed in order to create public resonance caused by the tendency of the audience to react sharply to conflicts of a racial, national, political, or religious nature. This makes it possible to trace interdependence and mutual reinforcement of the processes of suggestion and the creation of a resonant media wave. On the example of suggestive strategies for covering the event Genoa bridge collapse, we developed a scheme for analyzing the suggestive potential of the sensational materials of electronic newspapers, which by its content is an algorithm of analytical actions, the implementation of which allows a multidimensional integrated evaluation of such strategies in the creation of media hype. The role of suggestive components, varieties, and mechanisms of suggestive components implementation, embodied through verbal and non-verbal forms, in public opinion shaping. The instruments of suggestive strategies in the sensational materials of the studied newspapers play an important role in shaping public opinion by creating frames and forming symbolic systems. They introduce keywords, phrases to the text that become key messages and are suggested to the audience through repetitions in different contexts, highlighting individual aspects, and rethinking. As a result of the suggestology analysis of journalistic materials covering the event Genoa bridge collapse, we came to the conclusion that the lexical-semantic field, created with the help of suggestive instruments, generates an emotional background that directs the perception of information in a certain direction. The field is divided into four layers or levels that determine the thematic development of journalistic materials in time: Collapse, Fallout, Sympathy, and Blame. To create a public background regarding the events of the Genoa Bridge collapse, the materials of online publications most often used suggestive strategies of provocation (value and critical judgments), persuasion (repetitions), and intimidation. Based on the survey of the audience of internet editions, we evaluated the effectiveness of the influence of suggestive tools and respectively their effectualness in forming public opinion. According to the degree of influence, the most effective in forming reactions were such instruments of suggestion at the lexical level as irony, emotionally evaluative vocabulary, contrasting, set expressions, metaphors-symbols, as well as instruments of communication and strategic level (empathy, intimidation). Stereotyping does not have such an instantaneous effect as, for example, emotional infection, however, penetrating the mass consciousness under the condition of frequent repetition in different contexts, its action is more stable and prolonged. The results of the study can be taken into account in the practical media activity of the journalists of the Ukrainian Internet media, provided that they consciously and responsibly use educational and mobilizing strategies of suggestion, as well as to recognize, avoid and neutralize negative manipulation influences on the audience. Such technologies recovered in the modern foreign media can be used by Ukrainian online media to improve the level of state-patriotic education, national identity. The study of suggestive technologies will improve the quality of media literacy and ensure the information security of Ukrainian society.