Українські землі в системі міжнародних відносин

Abstract

Набуття Україною державної незалежності 1991 р. набагато посилило значення міжнародних факторів у її суспільно-політичному, економічному і культурному розвитку. Розв’язання великої низки проблем, що постають перед країною, перейшло у сферу міждержавних відносин – двосторонніх і багатосторонніх. Дипломатія – цілком природно обійняла важливі позиції в їх здійсненні [1, с. 3]. Географічне розташування є надто важливим нематеріальним зовнішньополітичним ресурсом держави, яке визначає не лише зовнішню політику та ментальність народу, але й історію державності. Історичний досвід України може служити яскравим прикладом цього твердження. Розташована в Східній Європі, на перетині торговельно-воєнних шляхів між Сходом та Заходом, Україна на території якої ідентифікується географічний центр Європи (Рахів) і центр Євразії (Крим), протягом своєї історії виконувала функцію щита, захищаючи Європу від експансії азійських племен, ціною власних матеріальних та культурних ресурсів, а часто і своєю державністю.