Меценатська діяльність Євгена Чикаленка

Abstract

Кінець XIX - початок XX ст. став для українців періодом, коли визначалася доля народу та його право на існування як окремої нації. Незважаючи на тиск, який владні кола Російської та Австро-Угорської імперій чинили по відношенню до українського національного відродження, серед українців знайшлися люди, які готові були віддати своє життя та кошти на користь своєї Батьківщини. Саме таким був Євген Харламович Чикаленко відомий громадський діяч, благодійник, меценат української культури, успішний агроном, видавець, публіцист, один із ініціаторів скликання Центральної Ради. Свою громадську діяльність він розпочав, навчаючись у Харківському університеті. У квітні 1885 року він був заарештований і виключений з університету за участь в студентській драгоманівській "Громаді". Засуджений на п’ять років перебування під наглядом поліції без права проживання в великих містах імперії. Тому місцем п’ятирічного заслання стали Перешори, де Є. Чикаленко прожив десять років, успішно займаючись сільським господарством. У своєму маєтку запроваджує найсучаснішу агрокультуру, застосовує машини, здійснює селекцію худоби. Набувши певного досвіду господарювання, Є. Чикаленко пройнявся ідеєю популяризації агрономічних знань серед селянства.