Вплив інтегральних показників цифровізації суспільно-економічних трансформацій на рівень цифрового розвитку країни

Abstract

Вступ. Розуміння факторів, що ініціюють цифровізацію є надзвичайно актуальним для дослідження економіки в актуальних та перспективних умовах господарювання. Дедалі більшою постає залежність фінансово-економічних систем від великої кількості автоматизованих інформаційних систем та великих даних. Ця тенденція до зростання поступово стає нагальною необхідністю, що дозволяє функціонувати соціально-економічним об’єктам, а розуміння ключових уявлень про стан глобальної цифрової економіки є запорукою стабільного функціонування фінансової системи. Мета дослідження полягає у розробленні багатофакторної регресійної моделі опису впливу ключових детермінант, що формують рівень ризику використання фінансових установ для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму, аспекти ведення бізнесу та рівень національної кібербезпеки, на загальний рівень цифрового розвитку країн світу.Методи дослідження ґрунтуються на системно-логічному узагальненні змістовної сутності інтегральних показників цифровізації суспільно-економічних трансформацій, контент-аналізу, дескриптивної статистики, рангової кореляції Спірмена, багатовимірного статистичного аналізу. Результати. Розроблено множинну лінійну економетричну модель, що описує вплив інтегральних показників рівня національної кібербезпеки, легкості ведення бізнесу та індексу протидії легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом на загальний рівень цифрового розвитку країни. Модель є статистично значущою та може бути імплементована вітчизняними інституціями, зокрема Національним банком України, службами Фінансової розвідки України, Національним координаційним центром кібербезпеки та Міжнародними інституціями для посилення цифрової довіри, виявлення резервів щодо підвищення рівня кібербезпеки в розрізі кожної країни. Перспективи. Подальші дослідження будуть спрямовані на поглиблений аналіз та оцінювання даних дослідження під іншим кутом, а саме в розрізі розроблення квантильних регрерсій, які дозволять визначити, як показники національної кібербезпеки та легкості ведення бізнесу для країн з високим рівнем цифрового розвитку впливають на рівень цифрового розвитку, та як значення показників національної кібербезпеки та легкості ведення бізнесу для країн з низьким рівнем цифрового розвитку впливають на рівень цифрового розвитку.

Введение. Понимание факторов, инициирующих цифровизацию чрезвычайно актуальным для исследования экономики в актуальных и перспективных условиях хозяйствования. Все большей становится зависимость финансово-экономических систем от обилия автоматизированных информационных систем и больших данных. Эта тенденция к росту постепенно становится насущной необходимостью, позволяющей функционировать социально-экономическим объектам, а понимание ключевых представлений о состоянии глобальной цифровой экономики является залогом стабильного функционирования финансовой системы Цель исследования состоит в разработке многофакторной регрессионной модели описания влияния ключевых детерминант, формирующих уровень риска использования финансовых учреждений для легализации уголовных доходов и финансирования терроризма, аспекты ведения бизнеса и уровень национальной кибербезопасности, общий уровень цифрового развития стран мира. Методы исследования основываются на системно-логическом обобщении содержательной сущности интегральных показателей цифровизации общественно-экономических трансформаций, контент-анализа, дескриптивной статистики, ранговой корреляции Спирмэна, многомерного статистического анализа. Результаты. Разработана множественная линейная эконометрическая модель, описывающая влияние интегральных показателей уровня национальной кибербезопасности, легкости ведения бизнеса и индекса противодействия легализации средств, полученных незаконным путем общий уровень цифрового развития страны. Модель статистически значима и может быть имплементирована отечественными институтами, в частности Национальным банком Украины, службами Финансовой разведки Украины, Национальным координационным центром кибербезопасности и Международными институтами для усиления цифровой доверия, выявление резервов по повышению уровня кибербезопасности в разрезе каждой страны. Перспективы. Дальнейшие исследования будут направлены на углубленный анализ и оценка данных исследования под другим углом, а именно в разрезе разработки квантильных регрессий, которые позволят определить, как показатели национальной кибербезопасности и легкости ведения бизнеса для стран с высоким уровнем цифрового развития влияют на уровень цифрового развития и как значение показателей национальной кибербезопасности и легкости ведения бизнеса для стран с низким уровнем Цифровое развитие влияют на уровень цифрового развития.

Introduction. Understanding the factors that initiate digitalization is extremely relevant for the study of the economy in the current and future economic conditions. The dependence of financial and economic systems on a large number of automated information systems and big data is growing. This upward trend is gradually becoming an urgent need for socioeconomic facilities to function, and an understanding of key perceptions of the state of the global digital economy is the key to a stable financial system. ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 1, 2022 р. 85 ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 1, 2022 Purpose. The aim of the study is to develop a multifactor regression model to describe the impact of key determinants that shape the level of risk of using financial institutions to money laundering and terrorist financing, business aspects and national cybersecurity on the overall digital development of the world. Methods. Research methods are based on the system-logical generalization of integrated indicators of socio-economic transformations and digitalization , content analysis, descriptive statistics, Spearman’s rank correlation, multidimensional statistical analysis. Results. A multiple linear econometric model has been developed that describes the impact of integrated indicators of the level of national cybersecurity, ease of doing business and the Basel AML index on the overall country’s level of digital development. The model is statistically significant and can be implemented by domestic institutions, including the National Bank of Ukraine, the Financial Intelligence Service of Ukraine, the National CyberSecurity Coordination Center and International institutions to strengthen digital trust, identify reserves to increase cybersecurity in each country. Prospects. Further research will focus on in-depth analysis and evaluation of research data from a different angle, namely in terms of developing quantile regressions that will determine how national cybersecurity and ease of doing business for digitally advanced countries affect digital development, and how the importance of national cybersecurity indicators and ease of doing business for countries with low levels of digital development affect the level of digital development.