Моніторинг надійності взаємодії підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища в умовах глобальних викликів

Abstract

У статті розглянуто поняття моніторингу, охарактеризовано види моніторингу за різними класифікаційними ознаками. Запропоновано розглядати моніторинг як постійне, систематичне спостереження за основними кількісними та якісними параметрами діяльності суб’єктів господарювання з елементами аналізу, оцінювання і прогнозування з урахуванням факторів навколишнього, зовнішнього та внутрішнього середовищ. Визначено суб’єктів взаємодії та основні питання, які їх цікавлять, а також інструменти взаємодії. Запропонована методика рейтингового оцінювання доцільності й надійності взаємодії з суб’єктами зовнішнього середовища на основі таких показників як зацікавленість партнера у співробітництві, досвід взаємодії учасників конфлікту, довіра у відносинах з партнером, довгостроковість партнерських зв’язків, оперативність зворотного зв’язку, технічна сумісність, сумісність індивідуальних і колективних цілей, швидкість реакції партнера на зміни, ділова репутація партнера, цінова конкурентоспроможність партнера, конкурентоспроможність партнера за строками виконання замовлення, конкурентоспроможність партнера за якісними параметрами, тіснота взаємозв’язку. Також обов’язково необхідно враховувати наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання подібних угод; наявність фінансового забезпечення. Запропонована методика дозволить оцінити надійність партнерів, надійність відносин із ними; дасть змогу на підставі результатів рейтингового оцінювання здійснити оптимальний вибір учасників взаємодії, методів організації ефективних і надійних відносин із ними. Визначено рівень ефективності системи моніторингу, суть якого полягає в тому, щоб за найменших витрат на його проведення отримати економію витрат або збільшення доходу внаслідок прийняття рішень на основі результатів моніторингу. Своєчасне виявлення кризових ситуацій у взаємодії забезпечується запровадженням ефективних систем моніторингу, здатних структурно реагувати на значну динаміку змін поточної ситуації та функціонувати в умовах інформаційної невизначеності.

The article considers the concept of monitoring, describes the types of monitoring by different classification criteria. It is proposed to consider monitoring as a constant, systematic observation of the main quantitative and qualitative parameters of economic entities with elements of analysis, evaluation and forecasting, taking into account environmental, external and internal factors. The subjects of interaction and the main issues that interest them, as well as the tools of interaction are identified. The method of rating assessment of expediency and reliability of interaction with subjects of external environment is offered on the basis of such indicators as interest of the partner in cooperation, experience of interaction of participants of the conflict, trust in relations with the partner, long-term partnerships, efficiency of feedback, technical compatibility, compatibility of individual and collective goals, speed of partner's reaction to changes, business reputation of partner, price competitiveness of partner, competitiveness of partner on terms of order fulfillment, competitiveness of partner on qualitative parameters, closeness of interrelation. The availability of equipment and material and technical base; the availability of employees with appropriate qualifications who have the necessary knowledge and experience; availability of documented experience in the implementation of similar agreements; availability of financial security must also be taken into account. The proposed method will assess the reliability of partners, the feasibility of interaction with them; will make possible to choose the optimal variant of participants in the interaction, methods of organizing effective and reliable relationships with them on the basis of the results of rating assessment. The level of efficiency of the monitoring system is determined, the essence of which is to save costs or increase income at the lowest cost of its implementation due to decision-making based on monitoring results. Timely detection of crisis situations in interaction is ensured by the introduction of effective monitoring systems that can structurally respond to significant dynamics of changes in the current situation and operate in conditions of information uncertainty.