Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації

Abstract

Стаття присвячена розглядові основних напрямів і завдань сучасної дискурсології як галузі лінгвістики на прикладі англомовного магічного дискурсу. Термін «дискурс» вживається у різних значеннях та є предметом вивчення різних напрямів. Мета статті – надати стислий огляд існуючих досліджень магічного дискурсу та окреслити перспективи його вивчення на матеріалі англійської мови. Актуальним у статті є описання магічного дискурсу як сугестивного типу комунікації. Виявлено особливості реалізації магічного дискурсу. Охарактеризовані відмітні ознаки чарівної казки та фентезі. Історико-культурна цінність феномену магія формувалася протягом багатьох тисячоліть і залишається серед ціннісних домінант всіх сучасних культур. Цей феномен, що виник як започаткування духовного життя стародавніх цивілізацій, означає чаклунські обряди та ритуали, пов’язані з вірою у здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а такожна уявних духів та богів. Магія нерозривно пов’язана з такими поняттями як містика, вигадка, чаклунство, що сягають до наївноїкартини світу та категоризуються у магічних текстах, що дозволяють психологічно протидіяти негативному впливу довкілля. Такі тексти та пов’язані з ними ритуальні дії відносяться до магічного дискурсу та актуалізуються в жанрах заклинання, закляття, змови, привороту / відвороту. Магічний текст має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений і реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. На зорі людства люди намагалися знайти ідеальні слова, породити цілющі тексти – змови, молитви, формули гіпнозу. Найвдаліші з них запам’ятовувалися, переписувалися, передавалися з покоління до покоління, і людина, яка професійно володіє ними, вважався чарівником, магом, відуном. Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації функціонує у межах статусно-рольового спілкування, що реалізує протективну функцію нейтралізації побутових фобій за допомогою: магічної семіотики; магічної вербаліки; містичних ритуалів із сугестивною силою. Магічний дискурс має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений та реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. Ключовими проблемами вивчення магічного дискурсу залишаються структура та стратифікація, встановлення його ознак, одиниць, категорій, типів; з’ясування способів організації різних дискурсивних інваріантів, вироблення методів і процедур його аналізу.

The article is devoted to the main directions and tasks of modern discourse as a branch of linguistics on the exampleof English magic discourse. The term "discourse" is used in different meanings and is the subject of study in different directions. The purpose of the article is to provide a brief overview of existing research on magical discourse and to outline the prospects for its study on the basis of English. Relevant in the article is the description of magical discourse as a suggestive type of communication. Peculiarities of magic discourse realization are revealed. Distinctive features of a fairy tale and fantasy are characterized. The historical and cultural value of the phenomenon of magic has been formed over many millennia and remains among the value dominants of all modern cultures. This phenomenon, which originated as the beginning of the spiritual life of ancient civilizations, means sorcery rites and rituals associated with the belief in the ability of man to supernaturally affect people, animals, natural phenomena, as well as imaginary spirits and gods. Magic is inextricably linked with such concepts as mysticism, fiction, witchcraft, which reach the naive picture of the world and are categorized in magical texts that allow to psychologically counteract the negative impact of the environment. Such texts and related ritual actions belong to the magical discourse and are actualized in the genres of spells, spells, conspiracies, spells. The magic text has a pronounced suggestive potential, is symbolically rich and implements basic strategies of warning, correction and protection. At the dawn of humanity, people tried to find the perfect words, to generate healing texts – conspiracies, prayers, formulas of hypnosis.The most successful of them were remembered, corresponded, passed down from generation to generation, and a person who professionally owns them was considered a magician, magician and sorcerer. Magical discourse as a suggestive type of communication operates within the framework of status-role communication, which implements the protective function of neutralizing domestic phobias through: magical semiotics; magic verbal; mystical rituals with suggestive power. Magical discourse has a pronounced suggestive potential, is symbolically rich and implements basic strategies of warning, correction and protection. The key problems in the study of magical discourse remain the structure and stratification, the establishment of its features, units, categories, types; finding out ways to organize various discursive invariants, developing methods and procedures for its analysis.