Поетика психоаналізу у ранній прозі Степана Процюка

Abstract

У статті проаналізовано поетику психоаналізу у ранній прозовій творчості С. Процюка. Систему психоаналітичних кодів у збірках повістей та оповідань "Шибениця для ніжності" та "Серафими і мізантропи" складають категорії деструкції, аморальності, неврозів, конфліктів, страхів, наявність яких дозволяє інтерпретувати ранню прозу українського письменника психологічними творами, епікою психоаналітичного спрямування та епікою з психоаналітичними конструктами. Виявлено, що рання прозова творчість С. Процюка вагомо вплинула на формування авторської унікальної поетики та стилю, розбудованих на засадах психоаналізу у його великій епіці ("Інфекція", "Тотем", "Жертвопринесення", "Руйнування ляльки", "Пальці поміж піском" та ін.). Досліджено, що психоаналітичні конструкти у збірках "Шибениця для ніжності" та "Серафими і мізантропи" представлені хаотично і досить неоднорідно, що засвідчує процес вироблення і становлення авторського стилю. Прийоми самопізнання, самокопирсання, інсайтування, самокритики, самозізнання і чесності з собою закономірно підсилені складними категоріями страху, невпевненості, деструкції, аморальності, відчаю, а також психозами, неврозами, збоченними фантазіями і суїцидальними думками персонажів ранньої епіки С. Процюка. Психоаналітичній типізації героїв сприяє уведення у структуру тексту термінів психіатричного характеру, що формують тло психоаналізу, умотивовуючи окремі з учинків персонажів творів. Рання творчість С. Процюка відзначається антиімперськими мотивами як одним із базових чинників формувань невдоволення, супротиву, несвідомого опротивнення й опору системі, девальвації суспільних цінностей тощо. Психоаналітичного звучання у творах набувають невротична закоханість ("Шибениця для ніжності"), нерозділене кохання ("Крапля Береша"), душевні та психічні перипетії учасників любовного трикутника ("Червона троянда, Чорна троянда"), саморуйнація та мізантропія ("Викрадені монологи"). Психоаналітичні конструкти повістей формують новий тип героя у літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст., що містить психоаналітичні засновки, коди, детермінанти, – героя-лузера, героя-відлюдника, героя-психотика як доволі продуктивних персонажів у епічному доробку С. Процюка, чию психічну організацію письменник майстерно характеризує низкою психоаналітичних засобів, прийомів та інструментів.

The article is dedicated to the poetics of psychoanalysis in the early prose works of S. Protsyuk. The system of psychoanalytic codes in the collections of novels and short stories “The Gallows for Tenderness” and “Seraphims and Misanthropes” consists of categories of destruction, immorality, neurosis, conflict, fear, the presence of which allows to interpret the early prose of Ukrainian writers by psychological works. It is revealed that S. Protsyuk’s early prose works significantly influenced the formation of the author’s unique poetics and style, built on the principles of psychoanalysis in his great epic (“Infection”, “Totem”, “Sacrifice”, “Doll Destruction”, “Fingers between the sand” etc.). It is investigated that psychoanalytic constructs in the collections “Gallows for Tenderness” and “Seraphims and Misanthropes” are not presented systematically and quite heterogeneously, which indicates the process of development and formation of the author’s style. Techniques of self-knowledge, self-copying, insight, self-criticism and honesty with oneself are naturally reinforced by complex categories of fear, insecurity, destruction, immorality, despair, psychosis, neurosis, perverted fantasies and suicidal thoughts of early epic characters. Psychoanalytic typification of characters is facilitated by the introduction into the structure of the text of psychiatric terms that form the background of psychoanalysis, motivating some of the actions of the characters in the works. S. Protsyuk’s early work is marked by anti-imperial motives as one of the basic factors in the formation of dissatisfaction, resistance, unconscious resistance and resistance to the system, devaluation of social values ​​and more. Psychoanalytic sounding in the works is acquired by neurotic love (“Gallows for Tenderness”), undivided love (“Drop of Beresh”), mental and psychological vicissitudes of the participants of the love triangle (“Red Rose”, “Black Rose”), “Self-destruction and Monologues”). Psychoanalytic constructs of novels form a new type of hero in the literature of the late XX – early XXI centuries the writer skillfully characterizes the mental organization of a number of psychoanalytic tools, techniques and tools.