Вплив амбулаторного лікування вперше діагностованого туберкульозу легень на розвиток сімейного туберкульозу (епідемічна ситуація)

Abstract

Захворюваність на туберкульоз у нашій країні, за статистичними даними, нібито має тенденцію до зниження. Проте потрібно пам’ятати, що із цифрових даних виключено показники АР Крим та тимча- сово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Особливо турбує значна захворюваність дітей у світі та смертність дітей, яка сягає 700 осіб щоденно. Актуальність проблеми зумовлена наведеними даними та збільшенням кількості хворих на поширені та деструктивні форми туберкульозу легень. Провідним чинником при цьому залишається постійне збільшення кількості хворих на мультирезистентні форми, ефективність лікування яких не досягає 50 %, тоді як ВООЗ критичною межею для досягнення стабілізації епідемічної ситуації вважає «ефек- тивне лікування» на рівні 85 %. Мета роботи — вивчити особливості сімейного туберкульозу на тлі амбулаторного лікування хво- рих на вперше діагностований туберкульоз. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням було 157 сімей із різними формами туберкульо- зу легень. При обстеженні використано променеві, бактеріологічні, імуногенетичні методи. Членів сімей обстежували кожних 6 міс. Результати та обговорення. Поміж контактерів після зазначеного терміну туберкульоз виявили у 162 осіб. Джерела туберкульозу (157) були бацилярними в 49,7 % випадків, контактери — у 43,8 %. Поміж хворих у групі джерел туберкульозу було 28 (35,9 %) осіб із мультирезистентним туберкульозом, а у групі контактерів — 32 (45,12 %) особи (р < 0,05). Отже, причиною розвитку туберку льозу в контак- терів виявилися не ізольовані від сімейства хворі на вперше виявлений туберкульоз. Висновки. На підставі отриманих результатів можна з упевненістю констатувати, що якби були гос- піталізовані хоча б зафіксовані бацилярні хворі, сімейних контактних хворих могло б не бути. Порівнявши усі джерела хворих на туберкульоз (157), можна уявити, що випадків сімейного туберку- льозу (162) можна було б уникнути. На ігнорування однією ланкою епідемічного процесу (передачі інфекції, яка збільшується при контакті) природа «відповіла» збільшенням кількості хворих на сімей- ний туберкульоз на 5 осіб. Наголошуємо: йшлося лише про Сумський регіон і лише протягом обмеже- ного терміну.

Заболеваемость туберкулезом в нашей стране, по статистическим данным, будто бы имеет тен- денцию к снижению. Однако следует помнить, что из цифровых данных исключены показатели АР Крым и временно оккупированных территорий Донецкой и Луганской областей. Особенно беспокоит значительная заболеваемость детей в мире и смертность детей, достигающая 700 чело- век ежедневно. Актуальность проблемы обусловлена приведенными данными и увеличением количества больных с распространенными и деструктивными формами туберкулеза легких. Ведущим фактором при этом остается постоянное увеличение количества больных с мультирезистентными формами, эффек- тивность лечения которых не достигает 50 %, тогда как ВОЗ критическим пределом для достижения стабилизации эпидемической ситуации считает «эффективное лечение» на уровне 85 %. Цель работы — изучить особенности семейного туберкулеза на фоне амбулаторного лечения больных с впервые диагностированным туберкулезом. Материалы и методы. Под нашим наблюдением было 157 семей с разными формами туберкуле- за легких. При обследовании использованы лучевые, бактериологические, иммуногенетические методы. Членов семей обследовали каждые 6 мес. Результаты и обсуждение. Среди контактеров после указанного срока туберкулез обнаружили у 162 человек. Источники туберкулеза (157) были бациллярными в 49,7 % случаев, контактеры — в 43,8 %. Среди больных в группе источников туберкулеза было 28 (35,9 %) лиц с МРТБ, а в группе контактеров — 32 (45,1 %) (р < 0,05). Следовательно, причиной развития туберкулеза у контактеров оказались не изолированные от семейства больные с впервые выявленным туберкулезом. Выводы. На основании полученных результатов можно с уверенностью констатировать, что будь госпитализированы хотя бы зафиксированные бациллярные больные, семейных контактных боль- ных могло бы не быть. Сравнив все источники больных туберкулезом (157), можно представить, что случаев семейного туберкулеза (162) можно было бы избежать. На игнорирование одним звеном эпидемического процесса (передачи, увеличивающейся при контакте инфекции) природа «ответи- ла» увеличением количества больных семейным туберкулезом на 5 человек. Отмечаем: речь шла только о Сумском регионе и только в течение ограниченного срока.

The incidence of tuberculosis in our country, according to statistics, seems to be declining. However, it should be remembered that the figures of the Crimean Autonomous Republic and the temporarily occupied territories of Donetsk and Luhansk oblasts are excluded from the digital data. Of particular concern are the significant worldwide morbidity and infant mortality rate of 700 people per day. The problem’s urgency is due to the data and the increase in the number of patients with common and destructive forms of pulmonary tuberculosis. The leading factor is the constant increase in the number of patients with multidrug resistant conditions, the effectiveness of treatment of which does not reach 50%. In comparison, the WHO considers the critical limit for stabilizing the epidemic situation «effective treatment» at 85 %. Objective — to study the features of familial tuberculosis on the background of outpatient treatment of patients with newly diagnosed tuberculosis. Materials and methods. We observed 157 families with various forms of pulmonary tuberculosis. Radiation, bacteriological, immuno genetic methods were used in the examination. Family members were examined every six months. Results and discussion. Among the TB contacts after this period, tuberculosis was found in 162 people. Sources of tuberculosis (157) were bacillary in 49.7 %, TB contacts — in 43.8 %. Among patients in the group of heads of tuberculosis, there were 28 (35.9 %) people on MRTB, and in the group of TB contacts — 32 (45.1 %), р < 0.05. Thus, tuberculosis’s cause in TB contacts was not isolated from the family of patients with newly diagnosed tuberculosis. Conclusions. Based on the results obtained, it is safe to say that if at least fixed bacillary patients were hospitalized, there could be no family TB contact patients. Comparing all sources of tuberculosis patients (157), it can be imagined that cases of familial tuberculosis (162) could be avoided. Nature «responded» to ignoring one part of the epidemic process (transmission of infection that increases with contact) by increasing the number of patients with familial tuberculosis by 5 people. We note: it was only about the Sumy region and only for a limited time.