Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations

Abstract

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань удосконалення інструментарію державного управління в контексті застосування інноваційних механізмів протидії тіньовим фінансовим операціям. Основною метою проведеного дослідження є формалізація інноваційних стратегій протидії тіньовому виведенню капіталу за участю фінансових посередників. Систематизація літературних джерел та підходів до проблеми детінізації економіки засвідчила, що характерною особливістю функціонування тіньового ринку є активна участь фінансових посередників у тіньових операціях. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку та Організації економічного співробітництва та розвитку, Групи з розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням грошей, Міжнародного транспарентного а Всесвітнього економічного форумів. Періодом дослідження є 2003-2021 рр. Об'єктом дослідження є обрані країни ЄС, Україна, Молдова та Чорногорія, як країни-кандидати на членство в ЄС. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи бібліометричного аналізу для узагальнення наявного наукового доробку з даної проблематики, аналізу зміни кількості пошукових запитів з проблем тінізації економіки, кластеризації регіонів за кількістю пошукових запитів з питань тіньової економіки. Методи інтелектуального аналізу даних (метод одновимірного розгалуження CART та методи агломерації) застосовано для кластеризації країн залежно від характеру політики детінізації економіки. За результатами бібліометричного аналізу узагальнено теорії, що описують тіньову економіку, зокрема: теорія інновацій, теорія централізації, інституційна теорія. У статті представлені результати кластерного аналізу, який засвідчив доцільність виділення трьох кластерів країн: кластер 1 – Кіпр, Чехія, Данія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Португалія; кластер 2 – Болгарія, Хорватія, Естонія, Франція, Мальта, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Греція, Австрія, Угорщина, Словаччина, Словенія; кластер 3 – Литва, Латвія, Румунія, Польща, Молдова, Чорногорія, Україна. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що всю сукупність інноваційних сценаріїв реалізації політики детінізації економіки можна розділити на три типи (еволюційний сценарій, сценарій послідовної трансформації, форсований сценарій), залежно від швидкості зміни показників розвитку тіньового сектору економіки та їх чутливості до заходів, що реалізуються.

This article summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on improving public administration tools in the context of implementing innovative mechanisms for combating shadow financial transactions. The main purpose of this research is to formalize innovative strategies to counter the shadow withdrawal of capital with the participation of financial intermediaries. The systematization of scientific sources and approaches to solving the problem of the de-shadow economy proved that a characteristic feature of the functioning of the shadow market is the active participation of financial intermediaries in shadow operations. The information base is data from the World Bank and the Organization for Economic Cooperation and Development, the Group for the Development of Financial Measures to Combat Money Laundering, Transparency International, and the World Economic Forum. The period of the study is 2003-2021. The EU countries, Ukraine, Moldova, and Montenegro, as candidate countries for EU membership, were selected as the object of the study. This study applied the methods of bibliometric analysis to generalize the existing scientific work on the investigated issue, analysis of changes in the number of search changes on the problems of shadowing the economy, and clustering regions by the number of search queries on the shadow economy. Intellectual data analysis methods (one-dimensional branching CART and agglomeration methods) were used for clustering countries depending on the nature of the policy of countering the shadowing of the economy. Based on the results of the bibliometric analysis, theories describing the shadow economy, in particular: innovation theory, the theory of centralization, and institutional theory, were summarized. The article presents the results of cluster analysis, which proved the practicality of selecting three clusters of countries: cluster 1 – Cyprus, Czech Republic, Denmark, Finland, Greece, Ireland, Italy, Luxembourg, and Portugal; cluster 2 – Bulgaria, Croatia, Estonia, France, Malta, Netherlands, Spain, Sweden, Belgium, Greece, Austria, Hungary, and Slovak Republic, Slovenia; cluster 3 – Lithuania, Latvia, Romania, Poland, Moldova, Montenegro, and Ukraine. The study empirically confirmed and theoretically proved that the entire set of innovative scenarios for implementing economic de-shadowing policy could be divided into three types (evolutionary scenario, sequential transformation scenario, and forced scenario). The above scenarios depend on the speed of change in the indicators of developing the shadow economic sector and their sensitivity to the implemented measures.