Assessment of transmission effects between “corruption-digitization-economic growth”

Abstract

The last decade has seen the rapid development of digital information technology, the intellectualization of control systems, the increase in the number and capacity of mobile and computer devices, and the accumulation of large amounts of data and its processing through machine learning algorithms, which inevitably leads to new opportunities for economic development. Rapid digitalization and its penetration into various spheres of public life contributed to increasing the level of transparency of public administration, strengthening public control, and reducing the bureaucratization of society. Hence, digital technologies can serve as tools to fight corruption and create conditions for intensive economic growth. Therefore, the topic based on the study of transmission effects in the chain "corruption-digitization-economic growth" is relevant. The work aims to develop methodological tools for assessing the transmission effects between digitalization, corruption level decrease, and economic growth. The following methods were used for the study: Levin-Lin-Chu, Hadri, Pesaran, and Chin tests, Dickey-Fuller tests - to check stationary variables; statistical criterion Kao - to check the existence of cointegration relationship between variables; modified least-squares method - to estimate regression coefficients based on panel data; coefficient of determination and Jarque-Bera test – to verify the adequacy of the econometric model. An empirical study confirmed the hypothesis of the presence of transmission effects between indicators that characterize the level of corruption in the economy, digitalization, and economic growth. It has been proven that the reduction of corruption and the growth of digitalization in studied countries contributes to economic growth.

Протягом останнього десятиліття спостерігається інтенсивний розвиток цифрових інформаційних технологій, інтелектуалізація систем управління, збільшення кількості та потужності мобільних і комп’ютерних пристроїв, акумулювання великих масивів даних та їх обробка алгоритмами машинного навчання, що неодмінно призводить до появи нових можливостей для економічного розвитку країн світу. Стрімка діджиталізація та її проникнення в різні сфери суспільного життя посприяло підвищенню рівня транспарентності публічного управління, посиленню громадського контролю, зменшення бюрократизації суспільства. І тому цифрові технології можуть слугувати інструментами боротьби з проявами корупції та створення умов для інтенсивного економічного зростання країни. Тож тема наукової роботи, присвячена дослідженню трансмісійних ефектів у ланцюзі "декорумпізація-цифровізація-економічне зростання", є актуальною. Мета роботи – розробка методичного інструментарію оцінювання трансмісійних ефектів між цифровізацією, декорумпізацією та економічним зростанням. Для дослідження використано наступні методи: тести Левіна-Ліна-Чу, Хадрі, Песаран і Чін, Дікі-Фуллера – для перевірки змінних на стаціонарність; статистичний критерій Као – для перевірки наявності коінтеграційного зв’язку між змінними; модифікований метод найменших квадратів – для оцінювання коефіцієнтів регресії на основі панельних даних; коефіцієнт детермінації та критерій Жарка-Бера – для перевірки адекватності економетричної моделі. Проведене емпіричне дослідження підтвердило гіпотезу щодо наявності трансмісійних ефектів між індикаторами, що характеризують декорумпізацію економіки, цифровізацію та економічне зростання. Доведено, що зменшення обсягів корупції та зростання діджиталізації в досліджуваних країнах сприяє економічному зростанню.