Global financial and economic crises of XX century and their consequences

Abstract

Відповідно до поглядів Маркса, криза є закономірним наслідком і невід'ємною фазою економічного циклу, в якій відбувається вирішення накопичених проблем. Успішного виходу з криз XX ст. країни з сильними інституціями, взяття під контроль фінансової системи та регулювання ринку з боку держави, реформи для зміцнення державних інститутів (Новий курс Рузвельта), коло підтримки (як Німеччина та Англія під час Великої депресії), пошук альтернативних джерел видобутку нафти , а також ін’єкції в банківський сектор, щоб зберегти довіру населення до банків і уникнути витоку банків.

According to Marx's views, the crisis is a natural consequence and an inherent phase of the economic cycle, in which the solution of accumulated problems occurs. Successful recovery from the crises of the XX century was achieved by countries with strong institutions, taking control of the financial system and market regulation by the state, reforms to strengthen state institutions (Roosevelt New Deal), a circle of support (like Germany and England during the Great epression), finding alternative sources of oil production, and injections into the banking sector to maintain public confidence in banks and to avoid bank runs.