Мовні трансформації "Енеїди" Івана Котляревського видань 1798 та 1980 років

Abstract

Питання відновлення автентичності української мови є на часі навіть під час війни в Україні, бо, як виявилося, саме мова є надпотужним ідентифікатором національної приналежності. Першим значимим кроком до цього став проєкт нового українського правопису 2019 року, який запустив процес відродження власнеукраїнських мовних норм на фонетичному, лексичному, граматичному рівнях. У цьому контексті аналіз давніх творів, написаних українськими авторами до українофобних указів, має на меті відновити втрачене, визначити шляхи повернення давно забутого, доцільність вживання у сучасній мові, що є надзвичайно актуальним на сьогодні. На жаль, правописні норми української мови протягом багатьох десятиліть пристосовувалися до мови держави, яка встановлювала не лінгвістичні, а політичні правила. Саме тому навіть наявні правописи української мови ХХ століття не можуть визнаватися як власнеукраїнські. Тож, великої ваги набирає лінгвістичний аналіз автентичних текстів українською мовою, тих видань, які не були «зацензуровані» державною машиною, містили живу мову, притаманну її носіям. Бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда», написана наприкінці XVIII – початку XIX століття є прикладом вживання тогочасної розмовної української мови, яка уповні представлена у творі. Звичайно, розвиток мови на будь-якому етапі має свої особливості, тож не можна сьогодні легко й бездумно копіювати те, що було притаманне мові у XVIII-XIX століттях; важливим є віднайти автентичність мови (на різних її рівнях), що логічно, правильно зафіксується у сучасних нормах.

The issue of restoring the authenticity of the Ukrainian language is timely even during the war in Ukraine, because, as it turned out, language itself is a powerful identifier of national belonging. The first significant step towards was the project of the new Ukrainian spelling (orthography) of 2019, which launched the process of reviving Ukrainian language norms at the phonetic, lexical, and grammatical levels. In this context, the analysis of ancient works written by Ukrainian authors before the Ukrainophobic decrees aims to restore the lost, to determine the ways of returning the long-forgotten, the expediency of using it in the modern language, which is extremely relevant today. Unfortunately, for many decades, the spelling norms of the Ukrainian language were adapted to the language of the state, which established not linguistic, but political rules. That is why even the existing spellings of the Ukrainian language of the 20th century cannot be recognized as proper Ukrainian. Therefore, the linguistic analysis of authentic texts in the Ukrainian language, those publications that were not "censored" by the state machine and contained a living language inherent to its speakers, is gaining great importance. The burlesque-travesty poem “Eneida” by Ivan Kotliarevskii, written at the end of the 18th - beginning of the 19th century, is an example of the use of the colloquial Ukrainian language of that time, which is fully presented in the work. Of course, the development of a language at any stage has its own characteristics, so one cannot easily and thoughtlessly copy today what was inherent in the language in the XVIII-XIX centuries; it is important to find the authenticity of the language (at its various levels), which will be logically and correctly recorded in modern standards.