Масмедійний чинник літературної критики України (1995–2015 рр.)

Abstract

У дисертації здійснено спробу визначити особливості розвитку та функціонування літературної критики України в полі масмедіа в період із 1995 до 2015 року. Загальний аналіз і систематизація наукового доробку українських та закордонних учених дозволили окреслити основні підходи до визначення поняття літературної критики, дослідити особливості її функціонування у соціальнокомунікаційному просторі та взаємодію з масмедіа. Актуальність теми зумовлена необхідністю дослідити специфіку масмедійного чинника літературної критики України 1995–2015 рр., яка за цей час зазнала суттєвих трансформацій. Джерельною базою дослідження стали літературно-критичні матеріали друкованих періодичних часописів та інтернет-видань літературно-мистецького спрямування України періоду 1995–2015 рр.: «Київська Русь», «Критика», «ЛітАкцент», «Література Плюс», «Читомо» та інші. До проведення наукового дослідження були застосовані соціокомунікаційний та міждисциплінарний підходи. Повнота результатів забезпечена наступними загальнонауковими та спеціальними методами: порівняльно-історичний, описовий та графічний методи, аналіз, синтез, індукція, дедукція, контент-аналіз, узагальнення, системний і порівняльний аналіз, метод моделювання. У роботі усебічно проаналізовано основні етапи та принципи розвитку літературної критики як окремого суб’єкта масово-інформаційної діяльності, досліджено процеси її трансформації та адаптації до умов сучасного медіапростору. Окреслено основні підходи до визначення поняття та запропоновано авторське визначення літературної критики як окремого виду комунікаційної діяльності. Виокремлено тематичні напрями сучасних медіадосліджень, у яких розглянуто різні аспекти літературної критики України. Сформовано перелік характерних ознак літературної критики як підсистеми соціальних комунікацій. Охарактеризовано такі функції літературної критики як: оцінна, регулятивна, комунікативна, освітня, інформаційна, інтерпретаційна, прогностична, маркетингова, фільтраційна. Проведено ґрунтовний аналіз масмедійного чинника літературної критики України обраного історичного періоду й подано загальну оцінку сучасного літературно-критичного процесу України. У дисертації проаналізовано історичний контекст функціонування літературно-критичної думки України 1995-2015 рр. Відновлено хронологію заснування 123 літературно-художніх часописів та онлайн-видань, які відображали новий тип журнального мислення в Україні. Визначено, що пік заснування друкованих видань припадає на 1990-ті роки ХХ століття. Авторкою виокремлено больові точки цих видань, які заважали їм розвиватись і довго утримуватись на ринку, зокрема: проблеми із фінансуванням, неналагоджена система розповсюдження, відсутність у онлайн просторі або ж застаріле оформлення ресурсів, погана поінформованість читацької аудиторії про існування відповідних ресурсів, низький рівень впливу на формування та розвиток літературного процесу України. Визначено, що у період із 2010 до 2015 року було засновано найменше часописів, водночас закрилось декілька важливих видань. У новому тисячолітті на рівні з друкованими газетами й журналами почали з’являтись спеціалізовані онлайн-медіа, які послідовно розвивали літературну критику. Серед них «ЛітАкцент», «Читомо», «Буквоїд» тощо. Розвиток новітніх інформаційних технологій суттєво вплинув на класичні товсті літературно-художні часописи, які у старому форматі почали вичерпувати себе як явище. Це спровокувало виникнення критики нового типу. Для визначення типологічних особливостей літературно-критичних видань 1995–2015 рр. було проведено контент-аналіз трьох часописів, які були засновані в цей період, репрезентували різні аспекти літературно-критичної практики, відображали різні формати літературно-художніх видань, що функціонували в досліджуваний період, користувались популярністю серед професійної спільноти та читацької аудиторії, мали потужну критичну складову. Під час проведення контент-аналізу було зібрано вихідні дані, досліджено автуру, рубрикацію, проаналізовано тематику, проблематику, жанрові особливості газети «Література Плюс», журналу «Київська Русь», часопису «Критика». Також були проаналізовані процеси взаємокореляції жанрів, наявність або відсутність практики проведення дискусій на сторінках видань. Для літературно-критичної газети «Література Плюс» була характерна розвинена система рубрикації, яка формувалась за жанрово-тематичним принципом. Рубрикація змінювалась від номера до номера, однак дозволяла читачам добре орієнтуватись на сторінках видання. Наповнення часопису формували, переважно, критичні матеріали та невеликі за обсягом художні твори. Провідними жанрами газети були рецензія, оглядова стаття, есе. Автори видань зосереджувались на таких темах: сучасна українська література; суспільно-політична проблематика; гендерні і феміністичні студії; літературна критика та український літературний процес; тенденції та явища світового літературного процесу; стан книговидавничої сфери; проблеми історії літератури; сучасні концепції теорії літератури; проблеми, тенденції та явища сучасної культури. Журнал «Київська Русь» мав постійні рубрики, на його сторінках публікувались рецензії, статті, огляди та великі художні твори. Аналіз видання показав, що редакція зосереджувалась на українському контексті та послідовно відстежувала новинки книжкового ринку. Тематика видання охоплювала наступні напрями: сучасна українська література; суспільно-політична проблематика; проблеми, явища, тенденції української культури; українське книговидання; сучасний український літературний процес та літературна критика. У часописі «Критика» представлена розмаїта палітра публіцистичних і критичних текстів. Художні твори, за виключенням віршів у поодиноких випусках, видання не публікувало. У «Критиці» відсутня рубрикація. Жанрово тематичне наповнення видання формують критичні статті, рецензії, відгуки, огляди, есе тощо. Часопис зосереджений на світовому літературному й культурному контексті. Тематичний спектр видання виглядає наступним чином: критика як соціокультурний феномен; світовий літературний процес; сучасна українська література; поступ української та світової науки; питання соціально політичного характеру; гендерні й феміністичні студії; ключові тренди та явища літератури, філософії, культури; питання теорії літератури, культури, політичних студій; питання історії літератури, культури, політичних студій; різні аспекти націєтворення. «Критика» відрізняється зосередженістю на нонфікш літературі, особливо, науковій, навчально-методичній. Визначено, що розвиток новітніх інформаційних технологій, зміна запиту читацької аудиторії, збільшення можливостей для комунікації між автором і читачем, розвиток блогосфери спровокували ряд трансформаційних процесів у критичній діяльності. Дослідження особливостей функціонування української літературної критики нової доби дозволило зафіксувати ключові тенденції та визначити їхній вплив на подальший розвиток галузі. Спостерігається скорочення обсягів критичних текстів онлайн-медіа у порівнянні з матеріалами друкованих періодичних видань, взаємокореляція жанрів, збільшення рівня суб’єктивності та емоційності в критичних оцінках, інтерактивність та наявність зворотного зв’язку. Окреслено типи ресурсів, які в наш час слугують осередком функціонування літературної критики в тому чи іншому вигляді в українському онлайн-просторі: спеціалізовані онлайн-медіа про літературу й книгу, сайти друкованих літературно-художніх видань, книжкові портали, рубрики на сайтах загальнонаціональних медіа України, блоги книжкових онлайн-крамниць і видавництв, книжкові блоги читачів. Досліджено трансформацію форми і змісту літературно-критичного матеріалу в умовах переходу на мультимедійні платформи. Визначено, що сучасна літературна критика стає відкритішою, емоційнішою, лаконічнішою, однак залишається потреба у дотриманні балансу між емоційними, суб’єктивними судженнями та аргументованістю оціночних суджень. У підсумку визначено перспективи розвитку літературної критики в системі соціальних комунікацій. На підставі проведеного аналізу було розроблено модель функціонування сучасної літературної критики в медіапросторі, яка демонструє, що на рівні з професійними критиками на рішення читацької аудиторії сьогодні впливають також інші читачі – критики-аматори. І перший, і другий тип критиків мають спільну аудиторію, реакція якої на повідомлення може бути пасивною, або активною. Реагуючи на повідомлення професійного критика або критика-аматора, аудиторія може ставати автором власного критичного тексту, таким чином займаючи активну позицію. Необмежені можливості комунікації в інтернет-просторі, які відкриваються перед автором і читачем критичного тексту, дозволяють їм постійно мінятись ролями. Авторкою запропоновано модель сучасного літературно-критичного матеріалу, що функціонує в медіапросторі. Її побудовано на п’яти основних характеристиках: аргументація, емоційність, доступність, лаконічність, структурованість. Вдалий візуальний супровід та можливість зворотного зв’язку посилюють ефект впливу тексту на аудиторію, що також відображено у запропонованій моделі. Результати проведеного дослідження можуть бути використані редакціями друкованих літературно-художніх часописів для створення сучасного видання нового типу, а також допоможе редакціям розвиватись в онлайн-просторі. Теоретичні положення, результати контент-аналізу можуть бути використані для забезпечення навчального процесу під час створення навчальних програм курсів з основ журналістики, мистецької та літературної критики тощо.

The thesis attempted to determine the peculiarities of the development and functioning of Ukrainian literary criticism in the mass media field from 1995 to 2015. The general analysis and systematization of Ukrainian and foreign scientists' works made it possible to outline the main approaches to defining the concept of literary criticism, its interaction with the mass media, and the peculiarities of functioning in the social communication space. The topic's relevance is determined by the need to investigate the specifics of the mass media factor of literary criticism of Ukraine from 1995 to 2015, which has undergone significant transformations during this time. The source base of the study was the literary and critical materials of periodicals and online literary and art media of Ukraine in 1995–2015: "Kyivska Rus", "Krytyka", "LitAkcent", "Literatura Plius", "Chitomo" and others. Socio-communication and interdisciplinary approaches were used to lead this scientific research. The completeness of the results is provided by the following scientific methods: comparative-historical, descriptive and graphic methods, analysis, synthesis, induction, deduction, content analysis, generalization, systematic and comparative analysis, and modeling method. The work comprehensively analyzes the main stages and principles of the development of literary criticism as a subject of mass information activity, and the processes of its transformation and adaptation to the conditions of the modern media space are investigated. The main approaches to the definition of the concept are outlined, and the author's definition of literary criticism as a type of communication activity is proposed. The thematic directions of modern media studies of literary criticism of Ukraine are singled out. A list of characteristic features of literary criticism as a subsystem of social communications has been created. The following functions of literary criticism are characterized: evaluative, regulatory, communicative, educational, informative, interpretive, prognostic, marketing, and filtering. A thorough analysis of the mass media factor of literary criticism of Ukraine of the selected historical period was conducted, and a general assessment of Ukraine's modern literary and critical process was presented. The thesis analyzed the historical context of the functioning of literary and critical thought in Ukraine from 1995 to 2015. The chronology of the founding of 123 literary and artistic magazines and online media, which reflected a new type of magazine thinking in Ukraine, was restored. Printed publications' establishment peaked in the 1990s of the 20th century. The author singled out the pain points of these publications, which prevented them from developing and staying on the market for a long time, in particular: problems with financing, an unregulated distribution system, the absence of resources in the online space, or outdated design, poor awareness of the readership about the existence of relevant resources, a low level of influence on the formation and development of the literary process of Ukraine. It was determined that in the period from 2010 to 2015, the fewest journals were founded, while several important publications were closed at the same time. In the new millennium, along with printed newspapers and magazines, specialized online media began to appear, consistently developing literary criticism. Among them are "LitAkcent", "Chitomo", and "Bukovoid". The development of the latest information technologies significantly influenced the classic thick literary and artistic magazines, which in the old format began to exhaust themselves as a phenomenon. This process provoked the emergence of a new type of criticism. The content analysis method was used to determine the typological features of literary and critical publications from 1995 to 2015. For the content analysis were chosen three magazines, that were founded in this period, representing different aspects of literary and critical practice, reflecting different formats of literary and artistic publications, which functioned in the studied period, were popular among the professional community and the readership, and had a powerful critical component. As part of the content analysis, output data was collected, the authorship and rubrication were researched, and the topics, problems, and genre features of the newspaper "Literatura Plius", magazines "Kyivska Rus" and "Krytyka" were analyzed. The processes of genres intercorrelation, presence or absence of the practice of conducting discussions on the pages of publications were also analyzed. The literary and critical newspaper "Literatura Plius" was characterized by a developed rubrication system, which was formed according to the genre-thematic principle. The rubrication changed from issue to issue, allowing readers to navigate the publication pages easily. The magazine's content was formed mainly by critical materials and shot stories. The newspaper's top genres were reviews, articles, and essays. The authors of the publications focused on the following topics: modern Ukrainian literature; socio-political issues; gender and feminist studies; literary criticism and the Ukrainian literary process; trends and phenomena of the world literary process; the state of the book publishing sphere; problems of the history of literature; modern concepts of literary theory; problems, trends, and phenomena of modern culture. The magazine "Kyivska Rus" had permanent rubrics, articles, reviews, and fiction works on its pages. The analysis of the publication showed that the editors focused on the Ukrainian context and consistently monitored the novelties of the book market. The topic of the publication covered the following areas: modern Ukrainian literature; socio-political issues; problems, phenomena, and trends of Ukrainian culture; Ukrainian publishing house; modern Ukrainian literary process and literary criticism. The magazine "Krytyka" presents a diverse palette of journalistic and critical texts. The publication did not publish novels or other fiction works except for poems in some issues. There is no rubrication system in "Krytyka". Various critical articles, reviews, and essays form the genre-thematic content of the publication. The journal focuses on the world’s literary and cultural context. The thematic spectrum of the publication is as follows: criticism as a socio-cultural phenomenon; world literary process; modern Ukrainian literature; progress of Ukrainian and world science; issues of a socio-political nature; gender and feminist studies; key trends and phenomena of literature, philosophy, culture; questions of the theory of literature, culture, political studies; questions of the history of literature, culture, political studies; various aspects of nation-building. "Krytyka" is distinguished by its focus on non-fiction literature, primarily scientific, educational, and methodological literature. The study of the peculiarities of the functioning of Ukrainian literary criticism of the new era made it possible to record critical trends and determine their influence on the further development of the field. It was determined that the development of the latest information technologies, changes in the demands of the readership, increased opportunities for communication between the author and the reader, and the development of the blogosphere provoked several transformational processes in critical activity. There is a reduction in the volume of critical texts of online media compared to the materials of printed periodicals, the intercorrelation of genres, an increase in the level of subjectivity and emotionality in critical assessments, interactivity, and the presence of feedback. The types of resources which present literary criticism nowadays in one form or another in the Ukrainian online space are named: specialized online media about literature and books, websites of printed literary and artistic publications, book portals, columns on the websites of national media of Ukraine, blogs of online bookstores and publishers, reader’s book blogs. The transformation of literary-critical material's form and content in the transition to multimedia platforms is studied. It was determined that modern literary criticism is becoming more open, emotional, and concise. However, there is still a need to maintain a balance between emotional and subjective judgments and argumentation of evaluative judgments. As a result, the prospects for developing literary criticism in the system of social communications are determined. Based on the conducted analysis, a model of the functioning of modern literary criticism in the media space was developed, demonstrating that, on a level with professional critics, the decisions of the readership today are also influenced by other readers – amateur critics. The first and second types of critics have a similar audience whose reaction to the message can be passive or active. By responding to the messages of a professional or amateur critic, the audience can become the author of their critical text, thus taking an active position. The unlimited possibilities of communication in the online space, which are open to the author and the reader of a critical text, allow them to change roles constantly. The author proposed a modern literary and critical material' model that functions in the media space. It is built on five main characteristics: argumentation, emotionality, accessibility, brevity, and structure. Successful visual support and the feedback possibility increase the effect of the text on the audience, which is also reflected in the proposed model. The results of the conducted research can be used by editors of printed literary and artistic magazines to create a new edition of a new type and help editors develop in the online space. Theoretical provisions and content analysis results can be used to ensure the educational process during the creation of training programs for courses on the basics of journalism, art, and literary criticism.