Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)

Abstract

Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.

Diagnosis of the pleura diseases sometimes is not timely. Cases of false diagnosis up to 2–3 weeks or more are known. Operative interventions on the pleura are delayed in most cases, and are often performed based on unsubstantiated diagnoses, which causes confusion in statistics and misunderstandings between specialists. In our opinion, this is based on unclear definitions. Aim. To improve the results of pleural diseases diagnosis and treatment. Materials and methods. The authors justify their vision of diagnostic processes and operative interventions for pleural diseases using the analysis of 2011 diagnostic case reports and 597 operative interventions – pleurectomies. Conclusions. The authors hope that the implementation of the offered definitions will benefit our people in the conditions of COVID-19 and martial law.