Особливості судового захисту прав суб’єктів звернення за отриманням адміністративних послуг

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження проблем застосування способів і засобів судового захисту прав суб’єктів звернення за наданням адміністративних послуг на всіх стадіях судового провадження в адміністративному судочинстві та розроблено типові алгоритми процесуальних дій для учасників справи та суду. У теоретичному плані основну увагу приділено розкриттю змісту понять адміністративної послуги та судового захисту з урахуванням наявних у літературі поглядів на їхню правову природу і положень чинного законодавства. У контексті дослідження аргументовано авторське розуміння сутності адміністративних послуг та їхню класифікацію за критерієм кінцевого правового результату їхнього надання, а також обґрунтовано висновок, що послуги у сфері соціального забезпечення, зважаючи на певні особливості їхньої правової природи, є складовою (видом) адміністративних послуг. У межах теми дослідження розкрито авторське бачення правових категорій «судовий захист, спосіб та система судового захисту», зокрема судовий захист розглянуто як процесуальну діяльність суду та учасників справи, спрямовану на встановлення факту порушення суб’єктивних прав особи та вибір і застосування судом правових заходів щодо поновлення порушених прав та відшкодування завданої шкоди. Поряд із цим розкрито правову природу суспільних відносин із надання адміністративних послуг, проаналізовано їхні структурні елементи та доведено необхідність у більш повному законодавчому регулюванні обов’язків суб’єктів надання адміністративних послуг і посилення їхньої відповідальності в цій сфері публічно-правових відносин. У зв’язку з цим внесено пропозиції щодо доповнення Закону України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року № 5203-VI окремим розділом щодо прав та обов’язків учасників відносин із надання адміністративних послуг і нормами, що регулюють механізм дисциплінарної відповідальності посадових осіб суб’єкта надання адміністративних послуг за допущені ними порушення, установлені рішенням суду, що набуло законної сили. Крім того, зроблено висновок про необхідність запровадження окремої кримінальної відповідальності посадових осіб пенсійних органів за протиправну відмову у призначенні, перерахунку та виплаті пенсії. Обґрунтовано положення про доцільність доповнення переліку принципів адміністративного судочинства принципами справедливості та доступності правосуддя, а також повного відшкодування не тільки матеріальної, а й моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єктів владних повноважень. Доведено доцільність запровадження процесуального механізму, згідно з яким ухвала адміністративного суду про відкриття провадження у справі зі спору у сфері надання адміністративних послуг автоматично зупиняє дію оскаржуваного індивідуального правового акта до вирішення спору по суті. Запропоновано встановлення та стягнення пені за порушення строку розгляду звернення про надання адміністративної послуги розміром 0,1 % від мінімальної заробітної плати за кожний день прострочення та штрафу за протиправну відмову в її наданні в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на день вчинення порушення. Розроблено підхід, згідно з яким автоматично відшкодовується шкода, завдана правовим актом, визнаним неконституційним (нечинним), за весь час його дії, а не з моменту набрання чинності відповідним рішенням Конституційного Суду України. У дисертаційній роботі аргументовано доцільність запровадження спеціального ревізійного механізму перегляду судових рішень, що надає право судді суду першої інстанції, судове рішення якого переглянуто судом апеляційної інстанції, за умови незгоди з ним звернутися із заявою про перевірку в касаційному порядку законності рішення апеляційного суду в межах строку на касаційне оскарження; обґрунтовано положення, згідно з яким адміністративний суд, що ухвалив остаточне рішення у справі, автоматично здійснює перегляд цього рішення в разі визнання його неконституційним протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України незалежно від заяви учасника справи; обґрунтовано доповнення переліку способів судового захисту, наведеного в ч. 1 ст. 5 КАС України, пунктом 7 такого змісту: «а також зобов’язати суб’єкта владних повноважень внести відповідні доповнення до чинного правового акта». Установлено доцільність запровадження процесуального механізму автоматичного стягнення мінімального розміру моральної шкоди в разі ухвалення судом рішення на користь суб’єкта звернення за наданням адміністративної послуги, згідно з яким моральна шкода стягується в розмірі мінімальної заробітної плати за згодою позивача, водночас розмір моральної шкоди і вина заподіювача доказування не потребує. Запропоновано процесуальний механізм забезпечення вимог дотримання таємниці нарадчої кімнати у спрощеному позовному провадженні у справах із надання адміністративних послуг, а також зміни механізму стягнення судового збору у справах із надання адміністративних послуг, а саме щодо зменшення розміру та порядку нарахування та сплати судового збору фізичними особами у справах зі спорів немайнового характеру із суб’єктами владних повноважень, зокрема зі спорів із надання адміністративних послуг, а також звільнення від сплати судового збору в пенсійних спорах. У межах дисертації обґрунтовано положення про необхідність установлення процедури обов’язкового досудового адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів надання адміністративних послуг, наведено аргументи щодо відшкодування не тільки судових, а й досудових витрат на користь позивача в разі задоволення адміністративним судом його позовних вимог, доведено доцільність зміни розмежування предметної юрисдикції між місцевими загальними судами як адміністративними та окружними адміністративними судами щодо розгляду пенсійних справ: спори, що витікають із проходження публічної служби (спеціальні пенсії), залишити в юрисдикції окружних адміністративних судів, а спори із призначення, перерахунку та виплати пенсій на загальних підставах віднести до юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних і збільшити строк розгляду таких справ у поряду спрощеного позовного провадження із тридцяти до шістдесяти днів. Зроблено акцент на дослідженні меж, мети та цілей процесуального розсуду адміністративного суду, розкрито критерії перевірки судом правомірності застосування суб’єктом надання адміністративних послуг своїх дискреційних повноважень і вибору ефективного способу судового захисту. У цьому аспекті обґрунтовано доцільність заборони звуження обсягу або скасування прав і свобод щодо осіб, яким вони були надані до набрання чинності новими законами, що обмежують або скасовують вже наявні права і свободи, під час вирішення судом спорів у сфері надання адміністративних послуг, підтримано правову позицію щодо повного відшкодування завданої шкоди фізичним і юридичним особам за весь час дії правового акта, визнаного неконституційним. Сформульовано низку інших пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, яким передбачено застосування норм права у сфері судового захисту прав суб’єктів звернення за наданням адміністративних послуг.

In the dissertation, a comprehensive study of the problems of the application of methods and means of judicial protection of the rights of subjects applying for the provision of administrative services at all stages of court proceedings in administrative proceedings was carried out, and typical algorithms of procedural actions were developed for the participants in the case and the court. From a theoretical point of view, the main attention is paid to revealing the content of the concepts of administrative service and judicial protection, taking into account the views existing in the literature on their legal nature and the provisions of the current legislation. In the context of the research, the author's understanding of the essence of administrative services and their classification according to the criterion of the final legal result of their provision is argued, as well as the conclusion that services in the field of social security, despite certain peculiarities of their legal nature, are a constituent part (type) of administrative services. Within the scope of the research topic, the author's vision of the legal categories "judicial protection, method and system of judicial protection" is revealed, in particular, judicial protection is considered as a procedural activity of the court and the participants in the case, aimed at establishing the fact of violation of the subjective rights of a person and the selection and application by the court of legal measures against restoration of violated rights and compensation for damage caused. Along with this, the legal nature of public relations for the provision of administrative services was revealed, their structural elements were analyzed and the need for a more complete legislative regulation of the duties of the subjects of the provision of administrative services and strengthening of their responsibility in this sphere of public-legal relations was proved. In this regard, proposals were made to supplement the Law of Ukraine "On Administrative Services" dated September 6, 2012 No. 5203-VI with a separate section on the rights and obligations of participants in relations for the provision of administrative services and norms regulating the mechanism of disciplinary responsibility of officials subject of the provision of administrative services for violations committed by him, established by a court decision that has entered into force. In addition, a conclusion was drawn on the need to introduce separate criminal liability of officials of pension bodies for unlawful refusal to appoint, recalculate and pay a pension. The provision on the expediency of supplementing the list of principles of administrative proceedings with the principles of justice and access to justice, as well as full compensation for not only material, but also moral damage caused by illegal decisions, actions or inaction of subjects of authority, was substantiated, and proposals were made to supplement the Law of Ukraine "On Administrative Services" dated September 6, 2012 No. 5203-VI with a separate section regulating the rights and obligations of participants and regarding the introduction of the mechanism of disciplinary responsibility of officials of the entity providing administrative services for violations committed by them, established by a legal court decision. It was concluded that it is necessary to introduce separate criminal liability of officials of pension bodies for unlawful refusal to appoint, recalculate and pay a pension. In addition, the expediency of introducing a procedural mechanism has been proven, according to which the decision of the administrative court to open proceedings in the case of a dispute in the field of providing administrative services automatically suspends the effect of the challenged individual legal act until the dispute is resolved on the merits. It is proposed to establish and collect a fine for violation of the deadline for consideration of an application for the provision of an administrative service in the amount of 0.1% of the minimum wage for each day of delay and a fine for illegal refusal to provide it in the amount of one minimum wage per day of the violation. An approach has been developed, according to which damage caused by a legal act recognized as unconstitutional (invalid) is automatically compensated for the entire period of its validity, and not from the moment the relevant decision of the Constitutional Court of Ukraine enters into force. The dissertation argued the feasibility of introducing a special revision mechanism for review of court decisions, which entitles a judge of a court of first instance, whose court decision was reviewed by an appellate court, in case of disagreement with it, to apply for a review in the cassation procedure of the legality of the decision of the appellate court within the time limit of cassation appeal; the provision, according to which the administrative court that made the final decision in the case, automatically revises this decision if it is recognized as unconstitutional within thirty days from the day of the official publication of the corresponding decision of the Constitutional Court of Ukraine, regardless of the statement of the participant in the case, is justified; the addition of the list of methods of judicial protection given in Part 1 of Article 5 of the Criminal Procedure Code of Ukraine with paragraph 7 of the following content is substantiated: "and also to oblige the subject of power to make appropriate additions to the current legal act”. The expediency of introducing a procedural mechanism for automatic recovery of the minimum amount of non-pecuniary damage in the event that the court makes a decision in favor of the subject of an application for the provision of administrative services, according to which non-pecuniary damage is charged in the amount of the minimum wage with the consent of the claimant, while the amount and fault of the person causing the non-pecuniary damage does not require proof, is proved. A procedural mechanism for ensuring compliance with the requirements of the secrecy of the consultation room in simplified legal proceedings in cases involving the provision of administrative services is proposed, as well as changes in the mechanism for collecting the court fee in cases involving the provision of administrative services, namely, regarding the reduction of the amount and procedure for charging and paying the court fee by individuals in cases from disputes of a non-property nature with subjects of authority, in particular from disputes over the provision of administrative services, as well as exemption from payment of court fees in pension disputes. Within the framework of the dissertation, the provision on the need to establish a procedure for mandatory pre-trial administrative appeal of decisions, actions or inaction of entities providing administrative services is substantiated, arguments are given for the reimbursement of not only judicial, but also pre-trial costs in favor of the plaintiff in the event that the administrative court satisfies his claims , proved the expediency of changing the division of subject jurisdiction between local general courts as administrative and district administrative courts regarding the consideration of pension cases: disputes arising from public service (special pensions) should remain under the jurisdiction of district administrative courts, and disputes over appointment, recalculation and payment pensions on general grounds to be referred to the jurisdiction of local general courts as administrative and to increase the term of consideration of such cases in the course of simplified legal proceedings from thirty to sixty days. Emphasis is placed on the study of the limits, purpose and goals of the administrative court's procedural discretion, the criteria for checking the legality of the use of discretionary powers by the entity providing administrative services and the choice of an effective method of judicial protection are revealed.. In this aspect, the expediency of prohibiting the narrowing of the scope or cancellation of rights and freedoms for persons to whom they were granted before the entry into force of new laws limiting or canceling already existing rights and freedoms, when resolving disputes in the field of administrative services by the court, is supported, the legal position regarding full compensation for the damage caused to individuals and legal entities for the entire period of validity of the legal act recognized as unconstitutional. A number of other proposals for improving the current legislation, which provides for the application of legal norms in the field of judicial protection of the rights of subjects applying for the provision of administrative services, have also been formulated.