Open Research Data in the Open Science Ecosystem and Business Environment

Abstract

Today, one can observe shifts in the research landscape, which is formed by digitization and open science principles. The open science movement continues to gain momentum, attention and debate. In parallel with the principle of unity, open science gives rise to a taxonomy of several related ideas, guidelines and concepts, such as open access, open replicable research and open data. Over the past fifteen years, research institutions have focused on open access to publications. However, recently the focus of attention has shifted to research data as a "new currency" in research activities and their distribution in open access, and the guiding principles of data management are becoming crucial for the wide implementation of open science practices and the effective use of data in research, industry, business and other sectors of the economy. In this context, it is relevant to carry out a thorough study of primary scientific works on open science issues and to study the role of the concept of "open research data" in the paradigm of a holistic ecosystem of open science and business ecosystem. In this work, it is proposed to use the methods of quantitative and qualitative bibliometric analysis, which allows to identify the main trends and form the basis for further research. The information base for this work was the international scientometric database Scopus, which enables to analyze bibliographic data using built-in tools and import them for external use in the VOSviewer software. The study revealed an increasing trend in the number of publications on the subject under study, with the highest annual growth rate in 2017 (76%) and 2019 (66%). Qualitative bibliographic analysis made it possible to analyze the most cited and, therefore, trending works on the selected topic. In terms of the number of citations per year, the results show that the studies with such directions in open science as open program code (open source); data/research reproducibility, research data management; open access to publications (open access) are most popular. In addition, a cluster analysis of the co-prevalence of keywords was conducted. It formed clusters dedicated to both institutional and infrastructural problems of the development of open science and research data. Separately, the results of the analysis create a scientific basis for further research into the key determinants of the effectiveness of the implementation of a proper research data management system at the micro, meso, and macro levels. It will improve the effectiveness of the implementation of scientific developments from one field of knowledge to another, while achieving increased interdisciplinary research. In parallel with this, interested persons of the real sector of the economy get the opportunity to analyze scientific results, determining the possibility of their adoption in their own activities.

Сьогодні можна спостерігати зрушення в дослідницькому ландшафті, який формується за допомогою цифровізації та принципів відкритої науки. Рух відкритої науки продовжує набирати обертів, уваги та дебатів. Паралельно з принципом єдності відкрита наука породжує таксономію кількох пов’язаних ідей, вказівок і концепцій, таких як відкритий доступ, відкриті повторювані дослідження та відкриті дані. Протягом останніх п'ятнадцяти років наукові установи зосередилися на відкритому доступі до публікацій. Однак останнім часом фокус уваги змістився на дослідницькі дані як «нову валюту» в дослідницькій діяльності та їх розповсюдження у відкритому доступі, а керівні принципи управління даними стають вирішальними для широкого впровадження практик відкритої науки та ефективного використання даних у дослідженнях, промисловості, бізнесі та інших секторах економіки. У цьому контексті актуальним є проведення ґрунтовного дослідження первинних наукових праць з питань відкритої науки та вивчення ролі поняття «відкриті дослідницькі дані» в парадигмі цілісної екосистеми відкритої науки та бізнес-екосистеми. У даній роботі пропонується використовувати методи кількісного та якісного бібліометричного аналізу, що дозволяє виявити основні тенденції та сформувати основу для подальших досліджень. Інформаційною базою для даної роботи стала міжнародна наукометрична база даних Scopus, яка дає змогу аналізувати бібліографічні дані за допомогою вбудованих засобів та імпортувати їх для зовнішнього використання в програмному забезпеченні VOSviewer. Дослідження виявило тенденцію до зростання кількості публікацій на досліджувану тематику, причому найбільший річний темп зростання був у 2017 (76%) та 2019 (66%). Якісний бібліографічний аналіз дав змогу проаналізувати найбільш цитовані і, отже, актуальні праці з обраної теми. За кількістю цитувань за рік результати показують, що дослідження з такими напрямками у відкритій науці, як відкритий програмний код (open source); відтворюваність даних/досліджень, управління даними досліджень; відкритий доступ до публікацій (відкритий доступ) є найбільш популярним. Крім того, було проведено кластерний аналіз спільної поширеності ключових слів. Він сформував кластери, присвячені як інституційним, так і інфраструктурним проблемам розвитку відкритої науки та дослідницьких даних. Окремо результати аналізу створюють наукову основу для подальших досліджень ключових детермінант ефективності впровадження належної системи управління даними досліджень на мікро-, мезо- та макрорівнях. Це дозволить підвищити ефективність впровадження наукових розробок з однієї галузі знань в іншу, досягнувши при цьому збільшення міждисциплінарних досліджень. Паралельно з цим зацікавлені особи реального сектору економіки отримують можливість аналізувати наукові результати, визначаючи можливість їх впровадження у власну діяльність.