Theoretical and Methodological Aspects of Innovative-Industrial Cluster Development in the Era of Digitalization

Abstract

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії з питань визначення основних теоретичних та практичних засад функціонування інноваційно-промислових кластерів у різних країнах світу, а також формалізації впливу цифровізації на їх діяльність. У статті узагальнено наукові підходи до визначення основних характеристик та особливостей функціонування інноваційно-промислових кластерів. З метою обґрунтування теоретичних закономірностей взаємозв’язку між діяльністю інноваційно-промислових кластерів та процесами цифровізації, у роботі здійснено бібілометричний аналіз основних публікацій Scopus за означеним напрямком з використанням інструментарію Vosviewer. У ході дослідження визначено головні змістовноконтекстуальні кластери наукових досліджень з релевантної тематики, охарактеризовано еволюційні закономірності їх зміни за досліджуваний період. З метою визначення емпіричних закономірностей впливу цифровізації на інноваційно-промисловий розвиток, авторами розроблено інтегральний показник інноваційнопромислового розвитку. Індекс враховує основні параметри та регіональні особливості промислового, підприємницького та інноваційного розвитку. Інтегрування індикаторів проведено з використанням методу головних компонент та адитивної згортки. У роботі здійснено моделювання впливу параметрів цифровізації економіки на інтегральний показник інноваційно-промислового розвитку з використанням інструментарію регресійного моделювання панельних даних у програмному продукті Stata 14.2/SE. У дослідженні застосовано однофакторні регресійні моделі для визначення детермінант цифрового розвитку держави, які найбільшою мірою залежать від волатильності інноваційно-промислового розвитку країни. Обʼєктом дослідження є 10 країн, серед яких Азербайджан, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Україна. Періодом дослідження обрано 2009-2021 рр. (чи останній доступний період). Результати проведеного дослідження можуть бути корисними науковцям, органам державної влади та місцевого самоврядування.

This article summarizes the arguments and counterarguments within the scientific debate on the identification of the main theoretical and practical principles of the functioning of innovative-industrial clusters in different countries, as well as the formalization of the impact of digitalization on their activities. The article summarizes scientific approaches to determining the main characteristics and features of the functioning of innovation-industrial clusters. In order to substantiate the theoretical background of the relationship between innovation-industrial clusters’ performance and digitalization processes, a bibliometric analysis of the main Scopus publications in this direction is carried out using the VOSviewer toolkit. That made it possible to identify the main essential and contextual clusters of scientific research on relevant topics to characterize the evolutionary patterns of their changes during the analysis period. In order to determine the empirical causality of the impact of digitalization on innovative and industrial development, an integral indicator of innovative and industrial development is developed. The Index considers the measurement parameters and regional features of industrial, entrepreneurial, and innovative development. Indicators were integrated using the principal components analysis and additive convolution. The study modelled the influence proxies of the digital economy on the integrated indicator of innovative and industrial development using panel data regression modelling in the Stata 14.2/SE software. In the paper, it is also identified those determinants of the digital development of the state that depends to the greatest extent on the volatility of the innovative and industrial development of the country using one-factor regression models. The study is conducted for the country sample with 10 countries, including Azerbaijan, Estonia, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, and Ukraine. The time horizon of the study covers the period 2009-2021 (or the latest available period). The research results can be useful to scientists, state authorities, and local governments.