Дослідження впливу поверхневої модифікації на структуру та властивості різального інструменту зі швидкорізальної сталі

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена теоретичним та експериментальним дослідженням зміни структурного стану швидкорізальних сталей під час термічної обробки та іонно-плазмового азотування. Застосовані та апробовані експериментальні методи дослідження. Для вирішення актуального завдання підвищення надійності та довговічності різального інструменту потрібно забезпечити йому високу зносостійкість. Інструмент під час роботи втрачає свої різальні властивості й виходить з ладу через передчасне зношування робочих поверхонь. В інструментальному виробництві найпоширенішими є швидкорізальні сталі, типу Р18, Р6М5 тощо. Такі сталі використовуються при обробці широкої номенклатури конструкційних матеріалів, таких як леговані сталі, чавуни, кольорові метали, композиційні матеріали та ін. Проте при механічній обробці важкооброблюваних конструкційних матеріалів на високих швидкостях різання, де температура в зоні контакту різальний інструмент – важкооброблюваний матеріал досягає високих значень і, він піддається підвищеному зносу. Тому його різальну частину піддають поверхневому модифікуванню.

The qualification work is devoted to theoretical and experimental studies of changes in the structural state of high-speed steels during heat treatment and ion-plasma nitriding. Applied and tested experimental research methods. For solve the urgent task of increasing the reliability and durability of the cutting tool, it is necessary to provide it with high wear resistance. During operation, the tool loses its cutting properties and fails due to premature wear of the working surfaces. In tool production, the most common are high-speed steels, such as P18, P6M5, etc. Such steels are used in the processing of a wide range of structural materials, such as alloy steels, cast irons, non-ferrous metals, composite materials, etc. However, during machining of difficult-to-process structural materials at high cutting speeds, where the temperature in the contact zone between the cutting tool and the difficult-to-process material reaches high values, it is subject to increased wear. Therefore, its cutting part is subjected to surface modification.