Освітня екосистема як сучасна модель удосконалення взаємовідносин у системі "освіта" – "ринок праці"

Abstract

Освітня екосистема за своєю сутністю набула популярності у освітньому процесі відносно недавно. Використовуючи параметри біологічної екосистеми, екосистему навчання зазвичай описують як складну (комплексну) спільноту та середовище, де той, хто навчається взаємодіє у змішаному середовищі, де час, місце та простір постійно змінюються. Підприємницькі екосистеми останнім часом привертають увагу головним чином у сфері політики та прийняття рішень, де громади та регіони прагнуть розвивати та розширювати підприємницькі структури в окремих областях та галузях. Ідея екосистем у підприємництві стає все більш популярною темою в усьому світі, оскільки економічний розвиток сприймається як вирішення як соціальних, так і економічних проблем. У статті проведено дослідження особливостей функціонування освітніх екосистем на прикладі освітньої екосистеми для підприємницької освіти та дослідження їх ролі у системі взаємовідносин “освіта – бізнес – ринок праці”. Освітня екосистема підприємництва включає кілька рівнів – окремих осіб (студент, викладач, персонал, практики та адміністрація), групи осіб (викладацький склад, студенти), організації (інкубатори, центри), заходи та зацікавлені сторони (стейкхолдери) спільноти (уряд, політики, промисловість, спонсори). Центральним для освітньої екосистеми є внутрішня підприємницька діяльність, що функціонує навколо навчальної (освітньої), додаткової (позанавчальної) та дослідницької (наукової) діяльності. Основними видами закладів освіти залежно від їх ролі у освітній екосистемі виступають: брокер – навчальний заклад, який бере на себе роль посередника, матиме широку сферу діяльності, багато курсів, спільних заходів і дослідницьких проектів викладачів, але підтримка буде здійснюватися знизу вгору, і участь може не бути пріоритетом для закладу; фасилітатор – навчальний заклад, який виконує цю роль, матиме кілька окремих дисциплін, обмежену кількість викладачів і підтримку персоналу; хаб – навчальний заклад, який бере на себе роль центру, матиме як широкий спектр основної діяльності, так і глибоку відданість окремим аспектам підприємництва; девелопер – навчальний заклад, який прийме на себе роль розробника, матиме значні зобов’язання щодо ресурсів, інфраструктури та культури, але діапазон навчальних програм, додаткових програм і досліджень буде вузьким.

The educational ecosystem, by its very nature, gained popularity in the educational process relatively recently. Using the parameters of a biological ecosystem, a learning ecosystem is usually described as a complex community and environment where the learner interacts in a mixed environment where time, place and space are constantly changing. Entrepreneurial ecosystems have recently attracted attention mainly in the sphere of policy and decision-making, where communities and regions seek to develop and expand entrepreneurial structures in particular areas and industries. The idea of ecosystems in entrepreneurship is becoming an increasingly popular topic around the world, as economic development is seen as a solution to both social and economic problems. The article examines the peculiarities of the functioning of educational ecosystems on the example of the educational ecosystem for entrepreneurship education and the study of their role in the system of relationships "education - business - labor market". The educational ecosystem of entrepreneurship includes several levels - individuals (students, teachers, staff, practices and administration), groups of people (faculty, students), organizations (incubators, centers), events and stakeholders (stakeholders) of the community (government, politicians, industry, sponsors). Central to the educational ecosystem is internal entrepreneurial activity that functions around educational (educational), additional (extracurricular) and research (scientific) activities. The main types of educational institutions, depending on their role in the educational ecosystem, are: broker - an educational institution that assumes the role of an intermediary, will have a wide scope of activities, many courses, joint activities and research projects of teachers, but support will be provided from the bottom up, and participation may not be a priority for the institution; facilitator – the educational institution performing this role will have several separate disciplines, a limited number of teachers and support staff; hub – an educational institution that assumes the role of a center, will have both a wide range of core activities and a deep commitment to certain aspects of entrepreneurship; developer – an institution that takes on the role of developer will have significant commitments in terms of resources, infrastructure and culture, but the range of curricula, extracurriculars and research will be narrow.