Please use this identifier to cite or link to this item:
https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/90878
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | The role of а physical therapist in the catamnesis system |
Other Titles |
Роль фізичного терапевта в системі катамнестичного спостереження |
Authors |
Holiuk, Kateryna Olehivna
Kuksa, N.V. Taramak, Liudmyla Viktorivna Klishch, Olha Oleksandrivna |
ORCID |
http://orcid.org/0000-0002-5298-9389 |
Keywords |
habilitation абілітація premature children передчасно народжені діти perinatal pathology перинатальна патологія catamnesis катамнестичне спостереження occupational therapist ерготерапевт physical therapist фізичний терапевт |
Type | Article |
Date of Issue | 2022 |
URI | https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/90878 |
Publisher | Sumy State University |
License | Creative Commons Attribution 4.0 International License |
Citation | Holiuk K, Kuksa N, Taramak L, Klishch O. The role of а physical therapist in the catamnesis system. EUMJ. 2022; 10(4):360-367. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2022;10(4):360-367 |
Abstract |
Численні наукові та клінічні дослідження свідчать про збільшення кількості дітей, народжених передчасно та з перинатальною патологією. Після виписки з перинатальних центрів вони формують групи ризику розвитку хронічних, інвалідизуючих захворювань. Такі діти зазвичай більш соціально ізольовані, характеризуються дефіцитом уваги та більшою гіперактивністю порівняно з доношеними дітьми.
Фізичні терапевти відіграють важливу роль у моніторингу моторного розвитку та виявленні затримки, а також інформуванні батьків про можливі труднощі, які можуть спостерігатися у таких дітей.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 36 дітей, які перебували на лікуванні в Українському північно-східному інституті прикладної та клінічної медицини в Сумах. За статтю дітей чоловічої статі було 22 (61,1%), жіночої – 14 (38,9%). Маса при народженні коливалася від 1090 до 2440 г. У всіх дітей в анамнезі були перинатальні гіпоксично-ішемічні ураження центральної нервової системи, перивентрикулярна ішемія різного ступеня. У третини дітей діагностовано субепендимальний крововилив та лікворну гіпертензію різного ступеня.
За результатами вивчення анамнезу, опитування батьків, детальної інформації було сформовано основну та контрольну групи та визначено стратегію реалізації абілітаційної програми. В обох групах було по 18 дітей віком від 13 до 23 місяців. Діти контрольної групи проходили курс реабілітації за стандартною програмою, а діти основної групи – за розробленою експериментальною програмою ЛФК.
Результати. Результати експериментального дослідження показали позитивні зміни у вазі дітей; тонус м'язів нижніх і верхніх кінцівок; моторна, сенсорна, адаптаційна та соціальна поведінка дітей.
Висновки. Комплекс лікувальних, реабілітаційних, педагогічних, логопедичних та інших заходів слід розпочинати вже на першому році життя. Важливо забезпечити послідовність етапів відновлювальних заходів. Невчасно розпочата реабілітація може виявитися неефективною. Усі втручання мають підбиратися індивідуально для кожної дитини, проводитися за підтримки та нагляду ерготерапевта та в тісній співпраці з батьками та фізіотерапевтами/ерготерапевтами. Numerous scientific and clinical studies demonstrate an increase in the number of children born prematurely and with perinatal pathology. After discharge from perinatal centers, they form risk groups for chronic, disabling diseases development. Such children are usually more socially isolated, characterized by attention deficit and greater hyperactivity compared to full-term children. Physical therapists play an important role in monitoring motor development and detecting delays, as well as informing parents about possible difficulties that may be observed in such children. Materials and methods. The study included 36 children who were being treated at the Ukrainian North-Eastern Institute of Applied and Clinical Medicine in Sumy. By gender, there were 22 (61.1%) male children and 14 (38.9%) female children. The birth weight ranged from 1090 to 2440 g. All children had a history of perinatal hypoxic-ischemic lesions of the central nervous system, periventricular ischemia of various degrees. A third of the children were diagnosed with subependymal hemorrhage and cerebrospinal fluid hypertension of various degrees. Based on the results of studying the anamnesis, interviewing parents, and detailed information, the main and control groups were formed and the strategy for the habilitation program implementation was determined. Both groups included 18 children aged 13 to 23 months. The children of the control group underwent the habilitation course according to the standard program, while the children of the main group were treated according to the developed experimental physical therapy program. Results. The results of the experimental study showed positive changes in children's weight; muscle tone of the lower and upper limbs; motor, sensory, adaptive, and social behavior of children. Conclusions. A complex of medical, rehabilitation, pedagogical, logopedic therapy, and other measures should be started already in the first year of life. It is important to ensure the sequence of stages of recovery measures. Rehabilitation started at the wrong time may prove to be ineffective. All interventions should be selected individually for each child, carried out with the support and supervision of an occupational therapist, and in close cooperation with parents and physiotherapists/occupational therapists. |
Appears in Collections: |
Східноукраїнський медичний журнал |
Views
Germany
397
India
1
Indonesia
1
Ireland
1
Syria
199
Ukraine
99
United Kingdom
50
United States
8544
Unknown Country
800
Downloads
China
48
Germany
1
Indonesia
1
Syria
1
Ukraine
5443
United States
8543
Unknown Country
10093
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
Holiuk_catamnesis.pdf | 901.26 kB | Adobe PDF | 24130 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.