Peculiarities of the course, diagnosis, and treatment of multiple sclerosis

Abstract

Вступ. Розсіяний склероз (РС) – хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи, що характеризується демієлінізацією та дегенерацією нервових волокон, має поліморфну ​​клінічну картину та схильність до несприятливого перебігу [1]. Захворювання зазвичай вражає людей молодого та працездатного віку, призводить до ранньої інвалідності та погіршення якості життя, що робить його соціально значущою проблемою сучасності [2].

Основною метою було підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на розсіяний склероз на основі комплексного аналізу клініко-неврологічних, психодіагностичних та нейровізуалізаційних особливостей дебюту та перебігу захворювання.

Матеріали та методи : Клінічне та неврологічне обстеження пацієнтів за шкалою функціональної системи (FSS) та розширеною шкалою статусу інвалідності (EDSS); перевірка когнітивних функцій за допомогою Mini-Mental State Examination (MMSE), тесту малювання годинника, тесту з п’яти слів; магнітно-резонансна томографія головного мозку; Коротка форма опитування щодо здоров’я з 36 пунктів (SF-36).

Згідно зі статистичними даними, у світі налічується близько 3 мільйонів хворих на розсіяний склероз. В Україні близько 20 тисяч хворих на розсіяний склероз. Нині висунуто гіпотезу про розсіяний склероз як мультифакторне захворювання, яке значною мірою зумовлене генетичною схильністю (тобто особливостями імунної реакції) та впливом зовнішніх факторів [1].

На розсіяний склероз хворіють переважно люди молодого та зрілого віку – від 12 до 55 років. Хоча інколи розсіяний склероз може дебютувати в період статевого дозрівання, однак частота захворювання поступово зростає з віком до середини третього десятиліття життя з наступним зниженням до 50–60 років [3]. Останнім часом спостерігається тенденція до омолодження розсіяного склерозу. Близько 3% усіх хворих на розсіяний склероз - діти до 16 років. Розсіяний склероз, що дебютує в пізньому віці, недостатньо вивчений і рідко діагностується, хоча приблизно у 20% хворих перші ознаки цієї патології з'являються після 40 років [4]. , 11].

Introduction. Multiple sclerosis (MS) is a chronic progressive disease of the central nervous system, which is characterized by demyelination and degeneration of nerve fibers and has a polymorphic clinical picture and a tendency to an unfavourable course [1]. The disease usually affects young and working-age people, leading to early disability and poor quality of life, which makes it a socially significant problem of our time [2].

The main objective was to increase the efficiency of diagnosis and treatment of patients with multiple sclerosis based on a comprehensive analysis of clinical-neurological, psychodiagnostic, and neuroimaging features of the onset and course of the disease.

Materials and Methods: Clinical and neurological examination of patients using the Functional System Score (FSS) and Expanded Disability Status Scale (EDSS); cognitive functions examination using the Mini-Mental State Examination (MMSE), the clock-drawing test, the five-word test; brain magnetic resonance imaging; the 36-Item Short Form Health Survey (SF-36).

According to statistics, there are about 3 million patients with multiple sclerosis worldwide. In Ukraine, about 20,000 people have multiple sclerosis. Currently, a hypothesis has been made about multiple sclerosis as a multifactorial disease that is, to a great extent, attributable to genetic predisposition (i. e., features of the immune reaction) and the influence of external factors [1].

Multiple sclerosis mainly affects young and mature people – 12 to 55 years old. Although multiple sclerosis can sometimes make its debut in puberty, however, the frequency of the disease gradually increases with age up to the middle of the third decade of life, with a subsequent decrease up to the age of 50–60 [3]. Recently, a trend toward the rejuvenation of multiple sclerosis has been observed. About 3% of all patients with multiple sclerosis are children under 16. Multiple sclerosis debuting at a later age is not sufficiently studied and is rarely diagnosed, although in about 20% of patients, the first signs of this pathology appear after age 40 [4, 11].