Адміністративно-правові засади відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження сутності та особливостей адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності на підставі аналізу положень діючого національного законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду з правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності, вивчення наукових праць фахівців у галузях загальної теорії права та теорії адміністративного права, а також інших галузевих правових наук (зокрема, господарського, фінансового, податкового права і права соціального забезпечення). Науково обґрунтовано та вироблено пропозиції щодо удосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність за правопорушення у підприємницькій діяльності. З урахуванням проведеного дослідження особливостей формування адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності, виділено декілька етапів становлення та розвитку законодавства України про адміністративну відповідальність за правопорушення у зазначеній сфері: 1) 1-й етап (1991 – 1995 роки) – запровадження адміністративної відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства в Україні; 2) 2-й етап (1994 – 2000 роки) – вдосконалення та розвиток адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності; 3) 3-й етап (2001 рік – до сьогодні) – оновлення вітчизняного законодавства щодо правового регулювання інституту адміністративної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності. Запропоновано під адміністративною відповідальністю за правопорушення у підприємницькій діяльності розуміти передбачені нормами адміністративно-деліктного законодавства вид та міру обов’язку суб’єктів суспільних відносин зазнавати заходів адміністративно-правового примусу за недотримання та/або невиконання законодавчо встановленого порядку провадження підприємницької діяльності, що передбачає настання для особи-правопорушника негативних наслідків матеріального характеру. Зроблено висновок, що із врахуванням специфіки адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності підстави адміністративної відповідальності за вчинення такого виду правопорушень (проступків) доцільно розглядати як сукупність обставини (умов), за наявності яких можливе настання для особи-правопорушника (суб’єкта адміністративної відповідальності) негативних наслідків матеріального характеру за недотримання та/або невиконання законодавчо встановленого порядку провадження підприємницької діяльності. Серед підстав адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності названо та розкрито фактичну, юридичну (нормативну), процесуальну. Ознаки адміністративної відповідальності за правопорушення у підприємницькій класифіковано на загальні (притаманні загалом адміністративній відповідальності) та спеціальні (характеризують адміністративну відповідальність, яка настає за вчинення правопорушень саме у підприємницькій діяльності). Констатовано, що адміністративним правопорушенням у підприємницькій діяльності притаманні ознаки, якими характеризуються всі без виключення адміністративні правопорушення. У той же час, ці правопорушення мають й власну специфіку, тобто такі характеристики, що деталізують конкретний вид адміністративного проступку у підприємницькій діяльності й дозволяють кваліфікувати його за відповідною нормою глави 12 Особливої частини розділу ІІ КУпАП. Ознаки адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності згруповано наступним чином: 1) загальні – такі, що притаманні всім видам адміністративних правопорушень; 2) спеціальні – притаманні саме адміністративним правопорушенням у підприємницькій діяльності, що додатково класифіковано на основні (ознаки, якими характеризуються всі адміністративні правопорушення в підприємницькій діяльності) та факультативні (ознаки, що притаманні лише окремим видам адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності). Сформульовано визначення поняття «адміністративне правопорушення у підприємницькій діяльності» як протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене умисне або через необережність, що посягає на суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності в Україні, та порушує законодавчі вимоги, встановлені нормами господарського права, фінансового права, податкового права та права соціального забезпечення, за вчинення якого адміністративно-деліктним законодавством передбачено настання адміністративної відповідальності. У результаті з’ясування сутності об’єктивних ознак окремих адміністративних правопорушень, підсумовано, що вони представлені об’єктом та об’єктивною стороною, що є невід’ємними елементами юридичного складу, а тому їх наявність є обов’язковою для адміністративноправової кваліфікації. Під об’єктом адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності доцільно розуміти суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності в Україні, що регулюються нормами господарського права, фінансового права, податкового права, права соціального забезпечення та охороняються заходами адміністративної відповідальності, передбаченими діючим адміністративноделіктним законодавством України. У свою чергу, об’єктивна сторона адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності представлена певними ознаками, визначеними диспозицією конкретної норми глави 12 Особливої частини розділу ІІ КУпАП, що у сукупності характеризують зовнішню сторону протиправного винного діяння та є обов’язковими для його кваліфікації як адміністративного правопорушення (проступку) у підприємницькій діяльності. Визначено коло суб’єктів адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності, яких згруповано наступним чином: 1) суб’єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність (юридичні особи, фізичні особи – підприємці); 2) посадові або службові особи суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність; 3) посадові особи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Встановлено, що суб’єктивна сторона ряду адміністративних проступків у підприємницькій діяльності характеризується наявністю вини, формами прояву якої може бути як умисел (навмисність), так і необережність. Сформовано авторський підхід до класифікації адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності за певними критеріями, а саме в залежності від: 1) об’єкту посягання; 2) особливостей об’єктивної сторони адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності; 3) суб’єкта вчинення адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності; 4) особливостей суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності. Узагальнено досвід зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Канади, Федеративної Республіки Німеччина, Італії, Франції, Республіки Польща, Чеської Республіки, Грузії) з правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності. При дослідженні окремих нормативно-правових актів деяких зарубіжних держав встановлено, що юридична відповідальність за вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності передбачає застосування до особи-правопорушника більш суворих заходів, ніж ті, що передбачені українським законодавством. Водночас, ряд правопорушень у підприємницькій діяльності, за вчинення яких українським законодавством передбачається притягнення до адміністративної відповідальності, в інших державах також можуть визнаватися адміністративними проступками. За результатами здійсненого дослідження особливостей окремих видів правопорушень у підприємницькій діяльності та встановлення заходів впливу на осіб-правопорушників за їх вчинення, констатовано, що окремі норми діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення потребують перегляду для подальшого внесення до нього змін та/або доповнень. Серед них важливими визначено наступні: 1) закріплення загальних засад відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, як суб’єктів підприємницької діяльності; 2) використання у нормах національного адміністративно-деліктного законодавства єдиного словосполучення «фізичні особи – підприємці» з метою уникнення плутанини у тлумаченні схожих за змістом термінів, як «громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю», «особи, які займаються підприємницькою діяльністю», «громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності», «фізичні особи – підприємці»; 3) з урахуванням вимог діючого законодавства в сфері захисту від недобросовісної конкуренції суб’єктів господарювання і споживачів передбачення додаткових заходів адміністративної відповідальності за неправомірне використання позначень та неправомірне використання товару іншого виробника; 4) здійснення додаткового закріплення адміністративних стягнень за повторність вчинення деяких адміністративних проступків; 5) підвищення адміністративної відповідальності посадових осіб у разі повторності вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності як обтяжуючої (кваліфікуючої) обставини проступку.

The dissertation is devoted to a comprehensive study of the essence and features of the administrative and legal bases of liability for offenses in entrepreneurial activity based on the analysis of the provisions of the current national legislation and the generalization of foreign experience in the regulation of legal responsibility for offenses in entrepreneurial activity, the study of scientific works of specialists in the fields of general theory of law and theory of administrative law, as well as other branch legal sciences (in particular, economic, financial, tax law and social security law). Proposals for improving the legislation of Ukraine on administrative responsibility for offenses in entrepreneurial activity have been scientifically substantiated and developed. Taking into account the conducted study of the peculiarities of the formation of administrative and legal bases of liability for offenses in entrepreneurial activity, several stages of the formation and development of the legislation of Ukraine on administrative liability for offenses in the specified area are highlighted: 1) 1st stage (1991 – 1995) – introduction of administrative liability for violation of antimonopoly and competition legislation in Ukraine; 2) 2nd stage (1994 – 2000) – improvement and development of administrative and legal bases of responsibility for offenses in entrepreneurial activity; 3) 3rd stage (2001 – until today) – update of domestic legislation regarding the legal regulation of the institution of administrative responsibility for offenses in business activities. It is suggested that administrative responsibility for offenses in entrepreneurial activity is understood as the type and extent of the obligation of subjects of public relations to undergo measures of administrative and legal coercion for non-observance and/or non-fulfillment of the legally established procedure for the conduct of entrepreneurial activity, which provides for the onset of the offender of negative material consequences and which is provided by the norms of administrative-delict legislation. It was concluded that, taking into account the specifics of administrative offenses in entrepreneurial activity, the grounds for administrative responsibility for the commission of such offenses (misdemeanors) should be considered as a set of circumstances (conditions), in the presence of which negative consequences of a material nature may occur for the offender (subject of administrative responsibility) for non-observance and/or non-fulfillment of the legally established procedure for conducting business activities. Among the grounds of administrative responsibility for the commission of offenses in business activity, actual, legal (normative), procedural ones are named and disclosed. Signs of administrative liability for offenses in entrepreneurial activity are classified into general (inherent in general administrative liability) and special (characterize administrative liability arising from the commission of offenses specifically in entrepreneurial activity). It has been established that administrative offenses in entrepreneurial activity has inherent features that characterize all administrative offenses without exception. At the same time, these offenses also have their own specificity, that is, such characteristics that detail a specific type of administrative offense in entrepreneurial activity and allow to qualify it according to the relevant norm of Chapter 12 of the Special Part of Section II of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Signs of administrative offenses in entrepreneurial activities are grouped as follows: 1) general – those inherent in all types of administrative offenses; 2) special – specific to administrative offenses in entrepreneurial activity, which are further classified into basic (features that characterize all administrative offenses in entrepreneurial activity) and optional (features inherent only to certain types of administrative offenses in entrepreneurial activity). The definition of the concept of “administrative offense in entrepreneurial activity” has been formulated as an illegal, culpable act (action or inaction), committed intentionally or due to carelessness, which encroaches on social relations that arise in the process of conducting entrepreneurial activities in Ukraine and violates the legislative requirements established by the norms of economic law, financial law, tax law and social security law, for the commission of which the administrative tort law provides for the onset of administrative liability. As a result of clarifying the essence of the objective signs of certain administrative offenses, it was concluded that they are represented by an object and an objective party, which are integral elements of the legal structure, and therefore their presence is mandatory for administrative and legal qualification. Under the object of an administrative offense in entrepreneurial activity, it is expedient to understand social relations that arise in the process of entrepreneurial activity in Ukraine, which are regulated by the norms of economic law, financial law, tax law, social security law and are protected by administrative liability measures provided by the current administrative-delict law legislation of Ukraine. In its turn, the objective side of an administrative offense in entrepreneurial activity is represented by certain features determined by the disposition of the specific norm of Chapter 12 of the Special Part of Section II of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, which collectively characterize the external side of an illegal criminal act and are mandatory for its qualification as an administrative offense (misdemeanor) in entrepreneurial activity. The circle of subjects of administrative offenses in entrepreneurial activity has been determined, which are grouped as follows: 1) economic subjects that carry out entrepreneurial activity (legal entities, private entrepreneurs); 2) officials or employees of business entities that carry out entrepreneurial activities; 3) officials of state authorities or local self-government bodies. It has been established that the subjective side of a number of administrative offenses in business activity is characterized by the presence of guilt, the forms of which can be manifested as intention (intentionality) or carelessness. The author’s approach to the classification of administrative offenses in entrepreneurial activity was formed according to certain criteria, namely, depending on: 1) the object of the offense; 2) specifics of the objective side of an administrative offense in entrepreneurial activity; 3) the subject of committing an administrative offense in entrepreneurial activity; 4) peculiarities of the subjective side of an administrative offense in entrepreneurial activity. The experience of foreign countries (in particular, the United States of America, Canada, the Federal Republic of Germany, Italy, France, the Republic of Poland, the Czech Republic, Georgia) in the legal regulation of legal responsibility for offenses in entrepreneurial activities is summarized. During the study of separate regulatory legal acts of some foreign countries, it was established that legal responsibility for committing offenses in entrepreneurial activities involves the application of stricter measures to the offender than those provided for by Ukrainian legislation. At the same time, a number of offenses in business activity, for the commission of which Ukrainian legislation provides for bringing to administrative responsibility, may also be recognized as administrative offenses in other states. According to the results of the study of the peculiarities of certain types of offenses in entrepreneurial activities and the establishment of measures to influence offenders for their commission, it was established that certain norms of the current Code of Ukraine on administrative offenses need to be revised for further changes and/or additions to it. Among them, the following are identified as important: 1) consolidation of the general principles of responsibility of legal entities and private entrepreneurs, as subjects of entrepreneurial activity; 2) the use of the single phrase “natural persons-entrepreneurs” (private entrepreneurs) in the norms of the national administrative-delict legislation in order to avoid confusion in the interpretation of terms similar in meaning, such as “citizens engaged in entrepreneurial activities”, “persons engaged in entrepreneurial activities”, “citizens-subjects of entrepreneurial activity”, “natural persons- entrepreneurs”; 3) taking into account the requirements of the current legislation in the field of protection against unfair competition of business entities and consumers, provision of additional measures of administrative responsibility for improper use of markings and improper use of another manufacturer’s goods; 4) implementation of additional fixing of administrative fines for repeated commission of some administrative misdemeanors; 5) increasing the administrative responsibility of officials in the case of repeated offenses in entrepreneurial activity as an aggravating (qualifying) circumstance of the misdemeanor.