Захист прав споживачів фінансових послуг в контексті принципу nullum poena sine lege: недоліки кримінально-правової охорони

Abstract

Склади кримінальних правопорушень, котрі стосуються прав споживачів фінансових послуг, врегульовано недосконало та з допущенням суттєвих законотворчих помилок. Санкції норм р ч. 4 ст. 220-1 і ч. 1 ст. 220-2 КК України резонують загальним засадам кримінального законодавства та профільним директивам ЄС. На прикладі принципу nullum poena sine lege продемонстровано, що оптимізація положень КК Україні є нагальним питанням з позиції уніфікації українського законодавства з правом ЄС.

Compositions of criminal offenses affecting the rights of consumers of financial services are regulated imperfectly and with significant legislative errors. Sanctions of the norms of Part 4 of Art. 220-1 and Part 1 of Art. 220-2 of the Criminal Code of Ukraine resonate with the general principles of criminal legislation and specific EU directives. On the example of the nullum poena sine lege principle demonstrated that optimization of the provisions of the Criminal Code of Ukraine is an urgent issue from the point of view of the unification of Ukrainian legislation with EU law.