Identifying the Relationship Between the Use of Mobile Technologies and Time: A Study Based on a Sample of OECD Member Countries

Abstract

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання впливу цифрових технологій на життя населення. Систематизація літературних джерел та підходів до розв'язання наукової проблеми засвідчила, що сучасні технології можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на якість життя людей. З огляду на універсальну природу мобільних телефонів, необмежені можливості використання та їх широкий функціонал можуть впливати на ефективний розподіл часу людей. Метою даної статті є оцінка зв’язку між використанням мобільних пристроїв та використанням часу людей на прикладі країн Організації економічного співробітництва та розвитку. У ході емпіричного аналізу було використано 3 індикатори використання мобільних телефонів та 12 показників використання часу. Отримані результати дослідження підтвердили гіпотезу, щодо незначного впливу частоти використання мобільних телефонів на зміни в структурі витрат часу людей. Однак, дана гіпотеза не була підтверджена у моделях для вибірки з жінок. За результатами дослідження встановлено найбільш помітні різниці між неоплачуваним та оплачуваним часом протягом дня. Результати дослідження мають практичне значення та можуть бути корисними в різних галузях, включаючи бізнес, управління, політику та сталий розвиток. У бізнесі вони можуть допомогти у розумінні факторів-впливу на продуктивність працівників та шляхи покращення ефективності робочих процесів. Наголошено, що управлінські рішення, пов'язані з оптимізацією робочого процесу, можуть бути прийняті на підставі отриманих даних про витрачений час. У політиці отримані висновки можуть бути використані для розробки більш ефективних рішень у сфері регулювання ринку праці та підтримки розвитку ІКТ-сектору. З огляду на важливість сталого розвитку, результати дослідження можуть бути використані для оцінки ступеня відповідності соціальноекономічного розвитку до вимог сталого розвитку. Подальші дослідження сприятимуть розширенню наявних знань про вплив технологій на повсякденне життя та розвиток суспільства.

There is no consensus in the academic community on whether modern technology positively impacts people's lives or, on the contrary, whether its use has more negative consequences. Given the universal nature of cell phones, the limitless possibilities of use, and their wide-ranging functionalities, it is reasonable to believe that these devices have been responsible for changing people's time management. However, different research approaches make it very difficult to confirm or reject hypotheses that consider associations between cell phone use and time use regarding the different activities in a unified way. This fact suggests that there is still a vast scope in research for further exploring and pursuing how technologies, their development, and their uses are able to permeate the everyday working and social life of the population. Based on this, the present paper aims to assess the relationship between the mobile communication device use and time-use change in a sample of Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) countries. This analysis used 3 cell phone use indicators and 12 time-bound indicators by using data for the year 2020. The most significant finding was the confirmation of the assumption arising from the application of regression analysis that the frequency of use of cell phones is not significantly related to the changes in the time structure. However, some significant relationships emerged in the models specified for women. This study also discovered that the most apparent difference was observed in unpaid and paid time throughout the day. The paper provides relevant findings which can be beneficial in many aspects. For example, in the business world, they can help manage business activities, improve performance measurement, or improve managerial decisions related to workflow optimization. The findings provide an understanding not only of the population's well-being but also of the ICT sector state and, ultimately, of all the characteristics of the sustainable development of the countries. In addition, the contribution of this study is also possible in designing more effective decisions by policymakers. In the article, we discuss the study's results, outline some practical implications, and suggest potential avenues for further research on this issue.