Кримінальне правопорушення як вид правопорушення: проблематика диференціації покарання

Abstract

Стаття присвячена проблематиці диференціації покарання за кримінальне правопорушення як виду правопорушення. При цьому, питання диференціації покарань становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки розглядає категорію «покарання» з більш високого синергетичного рівня. Отже, метою цього дослідження є аналіз диференціації покарань за кримінальне правопорушення, яке є одним з основних видів правопорушення. У статті обґрунтовано, що чинний Кримінальний кодекс України практично не має самостійної кримінально-правової норми, де були б зазначені спеціальні принципи призначення покарання, які відносяться до диференціації і індивідуалізації саме покарання, а не кримінальної відповідальності, яка має більш широке трактування. З’ясовано, що диференціація покарання – це встановлення в кримінальному законі меж конкретних видів покарання за конкретний вид кримінального правопорушення залежно від загально-прийнятих у кримінальному праві характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння і особистості винуватого. Доведено, що в сучасному кримінальному праві диференціацію покарання за її видами можна класифікувати залежно від знаходження її підстав в Загальній і Особливій частинах КК України і способів її здійснення. Стаття містить висновок про те, що кваліфікуючі та привілейовані ознаки утворюють складний комплексний інститут кримінального права, основою якого є функціональна спрямованість, що проявляється у диференціації покарання. Наголошується, що метою диференціації покарання є забезпечення саме його співвідношення тяжкості обставинам кримінального правопорушення, що сприяли його вчиненню і, як уже зазначалося, особистим якостям, що характеризують суб’єкт кримінального правопорушення. При цьому, визначається, що серед науковців до цього часу нема єдиної думки щодо самостійності диференціації покарання. Її розглядають разом з індивідуалізацією, яка втілюється в індивідуалізації покарання в законі та в індивідуалізації покарання в суді. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про межі диференціації покарання, а також його індивідуалізація при відправленні правосуддя

Статья посвящена проблематике дифференциации наказания за уголовное правонарушение как вида правонарушения. При этом вопрос дифференциации наказаний представляет определенный интерес для отечественной юриспруденции, поскольку рассматривает категорию «наказания» с более высокого синергетического уровня. Следовательно, целью этого исследования является анализ дифференциации наказаний за уголовное правонарушение, являющееся одним из основных видов правонарушения. В статье обосновано, что действующий Уголовный кодекс Украины практически не имеет самостоятельной уголовно-правовой нормы, где были бы указаны специальные принципы назначения наказания, которые относятся к дифференциации и индивидуализации наказания, а не уголовной ответственности, которая имеет более широкую трактовку. Установлено, что дифференциация наказания – это установление в уголовном законе границ конкретных видов наказания за конкретный вид уголовного правонарушения в зависимости от общепринятых в уголовном праве характера и степени общественной опасности деяния и личности виновного. Доказано, что в современном уголовном праве дифференциацию наказания по ее видам можно классифицировать в зависимости от нахождения оснований ее во Общей и Особенной частях УК Украины и способов ее осуществления. Статья содержит заключение, что квалифицирующие и привилегированные признаки образуют сложный комплексный институт уголовного права, основой которого является функциональная направленность, проявляющаяся в дифференциации наказания. Отмечается, что целью дифференциации наказания является обеспечение его соотношения тяжести обстоятельствам уголовного правонарушения, способствовавших его совершению и, как уже отмечалось, личным качествам, характеризующим субъект уголовного правонарушения. При этом определяется, что среди ученых до сих пор нет единого мнения относительно самостоятельности дифференциации наказания. Ее рассматривают вместе с индивидуализацией, которая воплощается в индивидуализации наказания в законе и индивидуализации наказания в суде. Практическая ценность работы заключается в обосновании необходимости изменений представления о границах дифференциации наказания, а также его индивидуализации при отправлении правосудия

The article is devoted to the problem of differentiation of punishment for a criminal offense as a type of offense. At the same time, the issue of differentiation of punishments is of some interest for domestic jurisprudence, as it considers the category of “punishment” from a higher synergistic level. Therefore, the purpose of this study is to analyze the differentiation of punishments for a criminal offence, which is one of the main types of offence. The article substantiates that the current Criminal Code of Ukraine practically does not have an independent criminal law norm, which would indicate special principles of punishment, which refer to the differentiation and individualization of the punishment itself, and not to criminal liability, which has a broader interpretation. It has been found that the differentiation of punishment is the establishment in the criminal law of the limits of specific types of punishment for a specific type of criminal offense depending on the nature and degree of social danger of the act and the personality of the guilty party generally accepted in criminal law. It has been proven that in modern criminal law, the differentiation of punishment by its types can be classified depending on the finding of its grounds in the General and Special parts of the Criminal Code of Ukraine and the methods of its implementation. The article concludes that the qualifying and privileged features form a complex institution of criminal law, the basis of which is the functional focus, manifested in the differentiation of punishment. It is emphasized that the purpose of differentiating the punishment is to ensure its severity ratio to the circumstances of the criminal offense that contributed to its commission and as already noted, to the personal qualities characterizing the subject of the criminal offense. At the same time, it is determined that there is still no consensus among scientists regarding the independence of punishment differentiation. It is considered together with individualization, which is embodied in the individualization of punishment in the law and in the individualization of punishment in court. The practical value of the work consists in substantiating the need for changes in the perception of the limits of differentiation of punishment, as well as its individualization in the administration of justice