Науковий досвід селекціонера-конопляра (Вировець В’ячеслав Гаврилович)

Abstract

У 20 – 30 роках ХХ століття тисячі гектарів посівних сільськогосподарських площ були заняті луб’яними культурами, основними серед яких вважалися коноплі і льон. Оскільки коноплі є однією із високорентабельних луб’яних культур, які довгі роки приносили золотовалютні дивіденди, рівнозначні з нафтодоларами, коноплесіючі господарства були зацікавлені в їх вирощуванні. Проте згадування про коноплі у багатьох пересічних громадян одразу асоціювалося з наркоманією і швидким та легким збагаченням. Саме тому для боротьби «з чумою ХХ століття» на створений ще у 1931 році в місті Глухові Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель Урядом СРСР було покладено завдання дослідити властивості конопель, удосконалити методику селекції і створити високопродуктивні сорти з відсутністю наркотичної дії. У складі групи вчених установи, які працювали над виведенням нових безнаркотичних сортів конопель одну із провідних ролей відігравав Вировець В’ячеслав Гаврилович, доктор сільськогосподарських наук, професор, провідний селекціонер інституту. Обрана тема є актуальною сьогодні, враховуючи традиційно важливе значення використання в народному господарстві вирощування конопель щодо одержання волокна, соломки та насіння, вчені різних держав вишукують нові шляхи і можливості щодо поширення посівів цієї культури. Однак, через несподіваний спалах наркоманії, що охопив всі держави і континенти, передбачені перспективи поширення посівів конопель, одержали серйозні обмеження. Коноплі, завдяки таким властивостям, як тривкість та стійкість до гниття, знайшли широке застосування в народному господарстві головним чином щодо виготовлення канатів, шпагату, брезенту та інших виробів. Використання вторинних товарів, зокрема костриці, дозволяють віднести коноплі до числа безвідходних культур, а застосування олії з насіння в харчуванні забезпечувало в минулі роки потреби сільського населення в рослинних жирах. Досить високе накопичення целюлози відкриває нові можливості використання конопель в якості замінника деревини, що використовувалася для виробництва високоякісного паперу та меблевих плит. Новизна обраної теми полягає в спробі на основі матеріалів Державного архіву Сумської області, Відомчого архіву Інституту луб’яних культур НААН, інтерв’ю і спогадів, максимально об’єктивно й повно дослідити наукову діяльність відомого селекціонера-конопляра Вировця В’ячеслава Гавриловича.