Адаптація шкали VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією та її надійність

Abstract

Актуальність. Серед спортсменів значну поширеність має пателлярна тендінопатія, що вимагає складної та тривалої фізичної реабілітації. Аналіз наукової літератури засвідчує, що надійним інструментом для моніторингу процесу лікування та фізичної реабілітації осіб з пателлярною тендінопатією є шкала VISA-P, розроблена австралійським Вікторіанським Інститутом спорту у 1998 році. Шкала VISA-P дозволяє оцінити рівень прояву симптомів, здатність виконати прості функціональні тести і можливість займатися спортом. Методологія дослідження. Шкала VISA-P складається з восьми запитань, що оцінюють прояви болю у колінних суглобах під час повсякденного життя або стосуються здатності брати участь у спортивних заходах. Під час процедури перекладу англійської версії шкали VISA-P дотримувалися загально визнаних основних етапів. У всіх досліджуваних документували демографічні характеристики (стать, вік та кількість спортивних годин на тиждень). Для оцінки надійності тестування проводилося двічі з інтервалом у 1 тиждень. Рівень відмінності між результатами двох тестувань проводили за критерієм Пірсона (χ2). Внутрішня узгодженість запитань шкали VISA-P визначалася за значенням α-Кронбаха. Усі статистичні аналізи проводились із використанням STATISTICA версії 6.0. Застосовано рівень значущості 5%. Результати роботи. Шкала VISA-P виявилася надійною та достовірною, що підтверджується коефіцієнтом середньої кореляції (0,47) та значеннями α-Кронбаха (0,72 та 0,75 для першого та другого тестування). Середній бал VISA-P (±SD) становив 82,67 (±15,71) та 84,06 (± 19,04) бали відповідно для першого та другого тестувань. Розрахунок критерію Пірсона (χ2) для кожного запитання при першому та другому тестуванні знаходився у межах від 0,7 до 3,32, що відповідало р>0,05. Про належну сенситивність україномовної версії шкали VISA-P свідчить відсутність «ефекту стелі» і «ефекту підлоги». Обмеження цього дослідження полягає у залученні до анкетування студентів, у яких не підтверджено інструментально пателлярну тендінопатію. Висновки. Україномовна версія шкали VISA-P еквівалентна оригіналу, має задовільну надійність тестування і може слугувати інструментом моніторингу за процесом фізичної реабілітації спортсменів з пателлярною тендінопатією.

Актуальность. Среди спортсменов значительную распространенность имеет пателлярная тендинопатия, которая требует сложной и длительной физической реабилитации. Анализ научной литературы показывает, что надежным инструментом для мониторинга процесса лечения и физической реабилитации лиц с пателлярной тендинопатией является шкала VISA-P, разработанная научной группой австралийского Викторианского Института спорта в 1998 году. Шкала VISA-P позволяет оценить уровень проявления симптомов, способность выполнить простые функциональные тесты и возможность заниматься спортом. Методология исследования. Шкала VISA-P состоит из восьми вопросов, оценивающих проявления боли в коленных суставах при повседневной жизни или способности участвовать в соревнованиях. Во время процедуры перевода английской версии шкалы VISA-P придерживались общепризнанных основных этапов. Для каждого тестируемого документировали демографические характеристики (пол, возраст и количество спортивных часов в неделю). Для оценки надежности тестирование проводилось дважды с интервалом в 1 неделю. Уровень различия между результатами двух тестирований проводили по критерию Пирсона (χ2). Внутренняя согласованность вопросов шкалы VISA-P определялась по значению α-Кронбаха. Все статистические анализы проводились с использованием STATISTICA версии 6.0. Уровень значимости соответствует 5%. Результаты работы. Шкала VISA-P оказалась надежной и достоверной, что подтверждается коэффициентом средней корреляции (0,47) и значениями α-Кронбаха (0,72 и 0,75 для первого и второго тестирования). Средний балл VISA-P (± SD) составил 82,67 (± 15,71) и 84,06 (± 19,04) балла соответственно для первого и второго тестирования. Расчет критерия Пирсона (χ2) для сравнительной характеристики ответов при первом и втором тестировании находился в пределах от 0,7 до 3,32, что соответствовало р>0,05. О надлежащей сенситивности украинской версии шкалы VISA-P свидетельствует отсутствие «эффекта потолка» и «эффекта пола». Ограничение этого исследования заключается в привлечении к анкетированию студентов, которые не имели симптомов пателлярной тендинопатии и/или ее инструментального подтверждения. Выводы. Украинская версия шкалы VISA-P эквивалентна оригиналу, имеет удовлетворительную надежность тестирования и может служить инструментом мониторинга за процессом физической реабилитации спортсменов с пателлярной тендинопатией.

Relevance. Among athletes, patellar tendinopathy is a significant prevalence, which requires complex and long-term physical rehabilitation. Analysis of the scientific literature shows that the VISA-P scale developed by the research group of the Australian Victorian Institute of Sport in 1998 is a reliable tool for monitoring the process of treatment and physical rehabilitation of people with patellar tendinopathy. VISA-P measures the level of symptoms, the ability to perform simple functional tests and the ability to exercise. Research methodology. The VISA-P scale consists of eight questions assessing the manifestation of knee pain in everyday life or the ability to compete. During the procedure for translating the English version of the VISA-P scale, the generally recognized basic steps were followed. Demographic characteristics (gender, age and number of sports hours per week) were documented for each test taker. To assess reliability, testing was carried out twice with an interval of 1 week. The level of difference between the results of the two tests was carried out according to Pearson's test (χ2). Internal consistency of questions on the VISA-P scale was determined by the value of Cronbach's alpha. All statistical analyzes were performed using STATISTICA version 6.0. The significance level corresponds to 5%. Results of work. The VISA-P scale turned out to be reliable, which is confirmed by the mean correlation coefficient (0.47) and the values of α-Cronbach (0.72 and 0.75 for the first and second tests). The average VISA-P score (± SD) was 82.67 (± 15.71) and 84.06 (± 19.04) points respectively for the first and second tests. The calculation of the Pearson's test (χ2) for the comparative characteristics of the responses during the first and second testing ranged from 0.7 to 3.32, which corresponded to p> 0.05. The absence of “ceiling effect” and “floor effect” testifies to the sensitivity of the Ukrainian version of the VISA-P scale. The limitation of this study is the involvement of the students in the questionnaire who did not have symptoms of patellar tendinopathy and/or its instrumental confirmation. Conclusions. The Ukrainian version of the VISA-P scale is equivalent to the original, has satisfactory test reliability and can serve as a tool for monitoring the process of physical rehabilitation of athletes with patellar tendinopathy.