Особливості застосування соціально-педагогічних технологій у формуванні просоціальної поведінки підлітків

Abstract

Анотація. У статті висвітлено результати вивчення особливостей застосування соціально-педагогічних технологій у формуванні просоціальної поведінки підлітків. Основна мета дослідження полягала у з’ясуванні виховного потенціалу соціальнопедагогічних технологій для підвищення ефективності формування просоціальної поведінки підлітків закладів загальної середньої освіти. Для вирішення мети і завдань емпіричного дослідження використовувались порівняльний метод і метод анкетування за розробленим нами опитувальником для педагогів «Організаційно-технологічне забезпечення формування просоціальної поведінки підлітків». Для аналізу відповідей респондентів застосовувались методи описової статистики (розрахунки середнього арифметичного (М), стандартної помилки (m), відсотків, критерію Пірсона (χ2 )) та компаративний аналіз. Для упорядкування переліку найбільш ефективних у формуванні просоціальної поведінки дітей та підлітків соціальнопедагогічних технологій було обрано метод експертного оцінювання, в якому взяли участь 12 експертів, кожний з яких мав науково-педагогічний стаж понад 15 років, науковий ступінь і вчене звання. Відповідно узагальненій думці експертів до переліку соціально-педагогічних технологій, що мають найбільший потенціал у формуванні просоціальної поведінки учнів, віднесено наступні технології: особистісно орієнтована, проектна, ігрові, інформаційнокомунікаційні, театральна, тренінгові, саморозвитку особистості, колективних творчих справ. Цей перелік склав основу запитань опитувальника «Організаційно-технологічне забезпечення формування просоціальної поведінки підлітків». Виявлено вірогідні відмінності оцінок виховного потенціалу і особливостей практичного впровадження соціально-педагогічних технологій у виховній діяльності з підлітками окремими групами педагогів (1-ша група – зі стажем педагогічної роботи до 10 років; 2-га ‒ зі стажем понад 10 років). У висновках наголошено, що молоді вчителі на етапах свого професійного становлення потребують коучингу і наставництва; що при впровадженні технологій більш мобільно мають оновлюватись засоби їхньої трансляції з урахуванням набутої популярності у дитячо-молодіжному середовищі; шкільні бібліотеки мають більше наповнюватись науково-методичною літературою і якісними педагогічними періодичними виданнями (у тому числі – їхніми електронними версіями).

Абстракт. В статье отражены результаты изучения особенностей применения социально-педагогических технологий в формировании просоциального поведения подростков. Основная цель исследования заключалась в выяснении воспитательного потенциала социально-педагогических технологий для повышения эффективности формирования просоциального поведения подростков учреждений среднего образования. Для решения целей и задач эмпирического исследования использовались сравнительный метод и метод анкетирования по разработанному нами опроснику для педагогов «Организационно-технологическое обеспечение формирования просоциального поведения подростков». Для анализа ответов респондентов применялись методы описательной статистики (расчеты средней арифметической (М), стандартной ошибки (m), процентов, критерия Пирсона (χ2)) и компаративный анализ. Для составления перечня наиболее эффективных в формировании просоциального поведения детей и подростков социально-педагогических технологий был выбран метод экспертного оценивания, в котором приняли участие 12 экспертов, каждый из которых имел научно-педагогический стаж более 15 лет, ученую степень и ученое звание. Соответственно обобщенному мнению экспертов к перечню социально-педагогических технологий, имеющих наибольший потенциал в формировании просоциального поведения учащихся, отнесены следующие технологии: личностно ориентированная, проектная, игровая, информационно-коммуникационная, театральная, тренинговая, саморазвитие личности, коллективных творческих дел. Этот список составил основу вопросов опросника «Организационно-технологическое обеспечение формирования просоциального поведения подростков». Выявлены вероятные отличия оценок воспитательного потенциала и особенностей практического внедрения социально-педагогических технологий в воспитательной деятельности с подростками отдельными группами педагогов (1-я группа – со стажем педагогической работы до 10 лет; 2-я – со стажем более 10 лет). В выводах подчеркивается, что молодые учителя на этапах своего профессионального становления нуждаются в коучинге и наставничестве; что при внедрении технологий более мобильно должны обновляться средства их трансляции с учетом обретенной популярности в детско-молодежной среде; школьные библиотеки должны больше наполняться научно-методической литературой и качественными педагогическими периодическими изданиями (в том числе их электронными версиями).

Abstract. The article highlights the results of studying the peculiarities of the application of socio-pedagogical technologies in formation of adolescents’ prosocial behavior. The main purpose of the study was to determine the educational potential of sociopedagogical technologies to increase the effectiveness of formation of students’ prosocial behavior of in general secondary education institutions. To achieve the goal and solve the problems of the empirical study, we used a comparative method and survey method based on a questionnaire developed by the authors for teachers «Organizational and technological resourcing for the formation of prosocial behavior of adolescents». Methods of descriptive statistics (calculations of the arithmetic mean (M), standard error (m), percent, Pearson criterion (χ2)), and comparative analysis were used to analyze the respondents’ answers. To organize the list of the most effective socio-pedagogical technologies for formation of prosocial behavior of children and adolescents, the method of expert evaluation was chosen, which involved 12 experts, each of whom had more than 15 years of scientific and pedagogical experience, degree, and academic title. According to the generalized opinion of experts, the following technologies were included in the list of socio-pedagogical technologies that have the greatest potential in shaping students’ prosocial behavior: personality-oriented, project-based, game, information and communication, theatrical, training, personal self-development, collective creative work. This list formed the basis of the questions of the questionnaire «Organizational and technological resourcing for formation of prosocial behavior of adolescents». The probable differences in assessments of educational potential and features of practical implementation of socio-pedagogical technologies were identified in educational activities with students in separate groups of teachers (1st group has experience of pedagogical work up to 10 years; 2nd - with experience over 10 years). The conclusions emphasize that young teachers need coaching and mentoring at the stages of their professional development; with the introduction of technologies the means of their use should be updated more often considering the gained popularity in the children’s and youth environment; school libraries should be more filled with scientific and methodical literature and high-quality pedagogical periodicals (including their electronic versions)